на печать

Законодательный вестник за ноябрь 2015

03.12.2015

 

 

Зберегти

Законодавчий вісник

 


ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

ДФСУ нагадала щодо зміни вартісних обмежень до основних засобів до 6000 грн.
ДФСУ у листі від 10.11.2015р. №23971/6 / 99-99-19-02-02-15 відзначили, що Закон № 655-VIII, який встановив вартісні обмеження до основних засобів для цілей податкового обліку, не має зворотної сили.
На думку авторів листа, всі матеріальні активи, первісна вартість яких менше 6000 грн., Віднесені для цілей податкового обліку до основних засобів згідно вартісним обмеженням на дату їх придбання (введення в експлуатацію), не вимагають виключення зі складу основних засобів на дату набрання чинності цього Закону.
Такі об'єкти залишаються у складі основних засобів при здійсненні податкового обліку до повної їх амортизації до залишкової вартості на рівні ліквідаційної.

Мінфін своїм наказом затвердив нову форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Як ми вже повідомляли, довгоочікувана форма нової Декларації з податку на прибуток підприємств нарешті затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015р. №897, і наказ зареєстровано в Мін'юсті. Документ було офіційно опубліковано в 01.12.2015р. Втім, дата офіційного опублікування наказу, як і формальна дата набрання ним чинності, вже не важлива, адже зрозуміло, що саме затверджену їм форму необхідно буде застосовувати при складанні декларації за 2015 рік.
Нагадаємо, що проект форми декларації було вперше винесено на громадське обговорення ще навесні, та так і завис у статусі проекту. Навіть склалося враження, що Мінфін вичікував, поки пройдуть всі терміни подання квартальних декларацій, щоб платники, не рівна година, не розпочали масово декларувати збитки і припиняти сплачувати авансові внески на підставі абз. 9 п. 57.1. ПКУ.
Побіжне знайомство з новою формою не виявило принципових відмінностей від вже знайомого проекту. Ті ж рядки основної частини декларації, той же набір з 9 додатків, з яких найбільш примітним є додаток PI. Саме в ньому відображатимуться суми коригувань фінансового результату до оподаткування, визначеного за даними фінансової звітності.


ПДВ

ДФСУ щодо формування податкового кредиту звітного періоду.
Податківці у листі від 05.11.2015р. №23620/6 / 99-99-19-03-02-15 відзначили, що податковий кредит звітного періоду формується платником податків із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів / послуг, незалежно від напрями їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Таким чином, починаючи з 1 липня 2015 всі суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів / послуг, відображаються в розділі II декларації з ПДВ, з урахуванням таких особливостей:
• в рядку 10.1.1, якщо придбані товари / послуги були обкладені постачальником за ставкою податку 20%;
• в рядку 10.1.2, якщо придбані товари / послуги були обкладені постачальником за ставкою податку 7%;
• у рядку 11.1, якщо придбані товари / послуги були обкладені постачальником за ставкою податку 0%, а також якщо товари / послуги, необоротні активи, придбані без ПДВ (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування і т. П .);
• у рядку 12 - операції з ввезення товарів на митну територію України;
• рядка 10.2, 11.2, 13, 14 і 15 розділу II декларації не заповнюються.
Крім того, податківці пояснили, як відображати в декларації з ПДВ коригування обсягів придбання товарів / послуг:
• в рядку 16.1.2 відображається коригування обсягів придбання товарів / послуг, які були включені в рядок 10.2.1;
• в рядку 16.1.3 відображається коригування обсягів придбання товарів / послуг, які були включені в рядок 10.2.2;
• в рядку 16.1.4 відображається збільшення або зменшення обсягів придбання товарів / послуг, за якими не нараховувався податок на додану вартість, у тому числі, які були включені в рядки 11.1, 11.2, 13.2, 14.2;
• в рядках 16.1.5 та 16.1.6 відображається коригування обсягу придбання товарів / послуг, який був відображений у рядках 15.1 та 15.2.
При заповненні цих рядків обов'язковим є подання додатка 1 (Д1) до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів, та розрахунків коригування до податкових накладних.

Фахівці фіскальної служби у Тернопільській області нагадали, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Фахівці фіскальної служби у Тернопільській області нагадали, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:
• опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг;
• код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
До розділу I податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури постачання товарів / послуг, зокрема:
• в графу 3 - номенклатура товарів / послуг постачальника (продавця);
• в графу 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД.
При цьому графа 4 заповнюється у разі поставки підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах поставки таких товарів.
Отже, на всіх етапах поставки товарів / послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих або підакцизних товарів, у графі 3 «Номенклатура товарів / послуг продавця» податкової накладної продавець повинен вказувати дані, які відповідають документам, які б їх придбання таким продавцем.

ДФСУ нагадала щодо складання та реєстрації ЄРПН податкових накладних після анулювання реєстрації платника ПДВ.
У листі від 29.10.2015р. №23007/6 / 99-99-19-03-02-15 податківці нагадали: якщо особі анульовано реєстрацію платника ПДВ, така особа втрачає право на складання та реєстрацію в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування після дати такого анулювання.
Особа, повторно зареєстрована платником ПДВ, є платником податку з нової дати реєстрації, а тому не має права на складання та реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складеним у період до анулювання попередньої реєстрації платником ПДВ.
При цьому повторно зареєстрована платником ПДВ особа не має права на коригування податкових зобов'язань при поверненні від покупця товарів, які були поставлені ним у період попередньої реєстрації платником ПДВ.

ДФСУ роз’яснила щодо оподаткування ПДВ операцій з надання консультаційних послуг резидентом України на користь нерезидента.
У листі від 03.11.2015р. №23370/6 / 99-99-19-03-02-15 податківці розглянули питання оподаткування ПДВ операцій з надання консультаційних послуг резидентом України на користь нерезидента.
Замовником таких послуг є нерезидент України, який не має постійного представництва в Україні, місце постачання таких послуг знаходиться за межами митної території України. Відповідно, операція з надання таких послуг не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
При цьому обсяг таких послуг буде відображатися у рядку 4 розділу I податкової декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, у якому відбулося кожна з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від нерезидента на банківський рахунок резидента як оплата за послуги, або дата оформлення документа, що засвідчує факт надання резидентом послуг нерезиденту.


ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ДФСУ роз'яснила, хто є відповідальною особою, яка зобов'язана сплатити ПДФО, ЄСВ та ВЗ з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, який нарахований за рішенням суду.
ДФСУ у листі від 05.11.2015р. №23714/6 / 99-99-17-03-03-15 роз'яснили, хто є відповідальною особою, яка зобов'язана сплатити ПДФО, ЄСВ та військовий збір з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, який нарахований за рішенням суду.
Так, саме роботодавець повинен виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.
Разом з тим, відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування ЄСВ (п. 5 р. I Переліку №1170).
Чи є базою оподаткування фізичної особи внесок земельної ділянки у статутний фонд (капітал) юридичної особи.
Податківці у листі від 27.10.2015р. №22624/6 / 99-99-17-03-03-15 повідомили, що внесок фізичної особи у вигляді земельних ділянок до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку з придбанням інвестиційного активу, та в розумінні ПКУ не є доходом платника податків.
При цьому юридична особа - емітент корпоративних прав виступає податковим агентом тільки в частині відображення у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «178» операції з майнових і немайнових внеску платника податків до статутного фонду.
Також фіскали відзначили, що ПКУ передбачено поняття як «статутний фонд», так і «статутний капітал». Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб ці поняття тотожні.

Мінфін затвердив нову податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Мінфін наказом від 02.10.2015р. №859 затвердив форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Наказ набрав чинності з 17.11.2015р.
А також зазначимо, що відповідно до п. 46.6 ПКУ дана форма вперше застосовується зі звіту за 2016 рік.

Роз’яснення ДФСУ, щодо оподаткування позик виданих працівникам ПДФО та військовим збором.
Незважаючи на складну економічну ситуацію, ще знаходяться підприємства, які видають позики своїм працівникам. Тому нерідко від бухгалтерів звучить питання про те, чи обкладається така сума податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. І якщо в частині ПДФО для більшості відповідь вже давно зрозумілий, то відносно військового збору у багатьох ще виникають сумніви.
На це питання столичні податківці в листі від 13.11.2015р. №3472 / М / 26-15-15-03-11 відповіли, що сума позики за його видачі і своєчасному поверненні жодним чином не впливає на податкові зобов'язання ні працівника, ні роботодавця .
Однак якщо працівник не поверне позику вчасно, то його сума включається до оподатковуваного доходу і обкладається ПДФО і військовим збором.
При цьому обов'язок декларування - нагадали податківці з посиланням на ст. 39 Податкового кодексу - покладається на самого працівника.
Втім, щоб уникнути подібних наслідків ніхто не заважає продовжити договір позики, якщо є обопільне на те згоду.


ПРАЦЯ ТА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Чи має право роботодавець звільнити працівника за власною ініціативою працівника раніше двомісячного строку попередження про звільнення.
Мінсоцполітики в листі від 07.10.2015р. №420/06/186-15 нагадало, що згідно з чинним законодавством роботодавець не має права за власною ініціативою звільнити працівника раніше двомісячного строку попередження про звільнення.
Разом з тим, якщо сам працівник виявить бажання звільнитися раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, роботодавець може здійснити звільнення у строк, про який просить працівник. У цьому випадку вважається доцільним працівникові подати заяву роботодавцю з проханням скоротити термін попередження про звільнення і вказати дату, з якої він бажає бути звільненим. Трудовий договір припиняється за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
У зв'язку з цим працівникові у разі звільнення має бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Колективним договором на підприємстві, в установі, організації можуть бути встановлені додаткові розміри вихідної допомоги. 

Мінсоцполітики роз’яснило щодо повідомлень про прийом працівників на роботу.
Мінсоцполітики в листі від 09.10.2015р. №1336/13/84-15 зазначило, що на даний момент встановлені наступні типи повідомлення:
• «первісне» - надання інформації про прийом працівника на роботу;
• «скасовує» - подається у разі допущення помилки роботодавцем і необхідності внесення змін до повідомлення про прийом працівника на роботу.
У разі допущення помилки роботодавцем і необхідності внесення змін до повідомлення про прийом працівника на роботу, подається повідомлення типу «скасовує» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «первісне» з правильними даними.

ВССУ ухвалив рішення щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
ВССУ в ухвалі від 04.11.2015р. у справі №6-26976св15 зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
При цьому у визначенні зазначено, що за змістом ст. 38 КЗпП законодавець закріпив за працівником право на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, з обов'язком двотижневого попередження, а не з правом працівника двотижневого відпрацювання.
Тобто при отриманні заяви про звільнення за власним бажанням власник має право звільнити працівника без двотижневого відпрацювання таким працівником, навіть якщо в заяві про звільнення не вказана конкретна дата, з якої працівник просить його звільнити.
Також у визначенні зазначено, що положення ст. 184 КЗпП забороняє звільняти вагітних жінок у разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Якщо ж працівниця була звільнена за власним бажанням, то норми ст. 184 КЗпП не діють.
Крім того, ВССУ зазначив, що працівник у разі судового оскарження незаконного звільнення повинен згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПКУ довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, зокрема, якщо працівник вказує, що заява про відкликання заяви про звільнення було направлено позивачу та отримано ним у двотижневий термін, то необхідно це довести документально.

Рекомендації Уряду щодо переносу робочих днів у 2016 році.
Для створення сприятливих умов для святкування 7 січня - Різдва Христового, 8 березня - Міжнародного жіночого дня та 28 червня - Дня Конституції України, а також раціонального використання робочого часу Уряд рекомендує керівникам підприємств, установ та організацій перенести у 2016 році для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:
• п'ятниці 8 січня - на суботу 16 січня;
• понеділка 7 березня - на суботу 12 березня;
• понеділка 27 червня - на суботу 2 липня.
Виняток становлять органи Пенсійного фонду, «Укрпошти», Держказначейства та банки. Спеціальний режим роботи банків у згадані дні визначає Національний банк.
Відповідне рішення Кабмін закріпив в розпорядженні від 11.11.2015р. №1155-р.

Депутати прийняли Закон «Про зовнішню трудову міграцію».
Законодавчим актом встановлено правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту громадян України, які тимчасово виконували або виконують роботу за кордоном (трудових мігрантів), та членів їх сімей.
Законом визначені права трудових мігрантів на належні умови праці, соціальний захист і возз'єднання сім'ї, встановлено державні гарантії щодо надання соціальних послуг та допомоги трудовим мігрантам, встановлено державний контроль та відповідальність за порушення вимог законодавства щодо трудової міграції.
Суб'єкти господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, засоби масової інформації, інші підприємства, установи та організації або фізичні особи, які поширюють недостовірну інформацію, пов'язану з зовнішньої трудової міграцією, несуть відповідальність відповідно до закону. 

Уряд вніс зміни до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Уряд постановою від 04.11.2015р. №911 вніс зміни до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Так, дія згаданого Порядку поширюється на громадян України, які починаючи з:
• 18 березня 2014 були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
• 8 лютого 2015 було прийнято на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану;
• 11 червня 2015 були призвані на строкову військову службу, а також призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на службу по контрактом.
Крім того, Порядок виплати середнього заробітку буде поширюватися на працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведенні мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на службу за контрактом.
Компенсація підприємствам буде виплачуватися до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Контрактникам ж компенсація буде виплачуватися не більше, ніж на строк укладеного контракту.
Звіти на виплату компенсації можуть узгоджуватися військовою частиною, що здійснювала заклик, а не тільки військкоматом.
Документ набув чинності з 12.11.2015 року.

Кабмін запропонував скасувати трудові книжки.
Кабмін запропонував депутатам скасувати трудові книжки. Відповідний урядовий законопроект №3507 зареєстрований у Верховній Раді.
Так, облік трудової діяльності працівника пропонується здійснювати в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З моменту набрання чинності Законом - 1 липня наступного року - інформація більше не буде дублюватися одночасно і на папері, і в електронній формі, а буде збиратися тільки в базі даних Пенсійного фонду. Відповідні зміни планується внести в законодавчі акти, регулюючі трудову діяльність.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, скасування трудових книжок позитивно позначиться на взаєминах між роботодавцями та найманими працівниками.
З одного боку, підприємці зекономлять часові та грошові витрати на утримання кадрових співробітників, що дасть їм стимули для найму більшої кількості працівників. З іншого боку, після скасування трудових книжок у випадках незаконного звільнення у працівника не буде необхідності звертатися до суду для зміни формулювання звільнення в трудовій книжці.
Будь-який роботодавець з меншою ймовірністю захоче наймати співробітника, який до цього звертався до суду щодо зміни формулювання звільнення в трудовій книжці навіть за умови правоти працівника.

ДФСУ нагадала про розрахунок лікарняних, якщо страховий стаж менше 6 місяців.
Фахівці ГФС в Голосіївському районі м. Києва нагадали, що у разі якщо страховий стаж становить менше 6 місяців, лікарняні розраховують в такій послідовності:
1) розраховують середньоденну зарплату виходячи з фактичних виплат;
2) розраховують суму денної виплати (середньоденну зарплату множать на відсоток страхового стажу);
3) порівнюють суму денної виплати з виплатою, розрахованої з мінімальної зарплати;
4) якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, таку суму множать на кількість днів, що підлягають оплаті;
5) якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то суму виплати розраховують виходячи з мінімальної виплати (без додаткового обліку відсотка страхового стажу).
Крім того, податківці зазначили, що:
- Листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років не видається, відповідно, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається;
- Коли відпустка по вагітності та пологах надали в період простою, щорічної відпустки або відпустки без збереження зарплати, то допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку по вагітності та пологах. Причому такий посібник надають за основним місцем роботи і за сумісництвом;
- Особливостей при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності для працівників, які працюють вахтовим методом, не передбачено;
- Середню зарплату розраховують на підставі даних звіту з ЄСВ.

Донарахування ЄСВ на доходи отримані з 01 вересня 2015 року.
Якщо підприємство за період з 1 вересня 2015 здійснило нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати у розмірі 1218 грн., воно повинно донарахувати ЄСВ, виходячи з мінімальної зарплати, що складає 1378 грн.
Також, виходячи з розміру мінімальної зарплати 1378 грн., Необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку ЄСВ на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, і нарахування яких проводилося до 01.09.2015р.
Такий перерахунок ЄСВ платники повинні здійснити до кінця цього року і відобразити у звітності з ЄСВ за жовтень-грудень 2015 року.
При цьому важливо, що у разі проведення зазначених донарахувань штрафні санкції фіскальним органом не застосовуються.
Лист ДФСУ від 27.10.2015р. №3947/7 / 99-99-17-13-01-17.

ФСС з ТВП надав роз’яснення щодо нарахування матеріального забезпечення по вагітності та пологах.
ФСС з ТВП у листі від 06.10.2015р. №5.2-32-1577 зазначив, що при нарахуванні матеріального забезпечення по вагітності та пологах слід керуватися Порядком №1266, Законом про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та роз'ясненнями Мінсоцполітики, а саме листом від 08.05. 2015р. №6811/0 / 14-15 / 18.
Так, сума декретних у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
Якщо сума декретних у розрахунку на місяць менше розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку, необхідно здійснювати доплату до суми допомоги до рівня мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Сума доплати розраховується як різниця між фактичним розміром допомоги і сумою допомоги.
У такому випадку ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, і ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
При визначенні суми допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць застосовується середньомісячну кількість календарних днів.
Слід зазначити, що застосування середньомісячної кількості календарних днів (30,44) на сьогодні також передбачено для визначення максимальної суми заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день, при обчисленні допомоги по вагітності та пологах.


ЗВІТНІСТЬ

Нюанси заповнення уточнюючого податкового розрахунку.
У разі надання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка, порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків однаковий.
Коригування показників розділу I:
- для виключення одного помилкового рядка з раніше введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити «1» - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 вказати «0» - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка на іншу потрібно вилучити помилкову інформацію та ввести правильну, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає раніше внесену інформацію, а друга вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на вилучення, а в другий «0» - рядок на введення.
Коригування показників розділу II:
• підрозділ «Оподаткування процентів»:
- Для виключення помилкового рядка з раніше введеної інформації в рядку «Оподаткування процентів - виключення **» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
• підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
- Для виключення помилкового рядка з раніше введеної інформації в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення ***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
• підрозділ «Військовий збір»:
- Для виключення помилкового рядка з раніше введеної інформації в рядку «Військовий збір - виключення ****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
За даними сайту ГФС в Закарпатській області.

Пенсійний фонд надав роз’яснення щодо складання звіту по ЄСВ.
Для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників, з 30 жовтня 2015 для отримання послуг електронного цифрового підпису представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС буде здійснюватися особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.
У нотаріально завіреної довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання в АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, відновлення і скасування посилених сертифікатів і т. п.).
Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка і т. п.) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
За даними сайту АЦСК ІДД ДФС.

Держкомстат надав роз’яснення щодо складання звіту по ЄСВ.
Фахівці ДФСУ в Запорізькій області відзначили, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
- Або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- Або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання.
Разом з тим, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється.


БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Мінфін затвердив новий Порядок подання повідомлень про відкриття / закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
У зв'язку з офіційним опублікуванням 25 листопада набув чинності новий Порядок подання повідомлень про відкриття / закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затверджений наказом Мінфіну від 18.08.2015р. №721.
Він прийшов на зміну старому Порядку, який був затверджений наказом Міндоходів від 26.12.2013р. №853.
Повідомлення відправляється в день відкриття / закриття рахунку в електронному вигляді. Податківці не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення зобов'язані відправити фінустанові електронне повідомлення-відповідь щодо постановки рахунку на облік. У разі відмови у взятті рахунку на облік повідомлення-відповідь повинно містити підставу для відмови.
Якщо до зазначеного строку контролюючий орган не відправив повідомлення про відмову у постановці рахунку на облік, такий рахунок вважається взятим на облік за мовчазною згодою.
Нагадаємо, що відповідно до положень п. 69.2 ПКУ фінустанова зобов'язана повідомити про відкриття або закриття рахунка контролюючий орган, в якому платник податків перебуває на обліку. Тобто обов'язок інформування контролюючих органів про відкриття поточних рахунків лежить на фінансових установах (банках), а не на самих суб'єктах господарювання.

ЗЕМЛЯ

ВРУ продовжила мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та на внесення права на земельну частку (пай) в статутних капіталів господарських товариств.
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» (законопроект №3404).
Законом вносяться зміни до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, якими до 1 січня 2017 продовжується дія мораторію на купівлю-продаж і відчуження іншим способом земельних ділянок сільськогосподарського призначення та на внесення права на земельну частку (пай) в статутних капіталів господарських товариств, дія яких завершується 1 січня 2016 року.


ТРАНСПОРТ

КМУ своєю постановою заборонив рух великотоннажних транспортних засобів та їх составів.
Кабмін заборонив рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами.
Також забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідне рішення закріплене в постанові Уряду від 21.10.2015р. №869, яка набуде чинності з дня офіційного опублікування.


ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ВРУ ратифікувала Угоду СОТ про спрощення процедури торгівлі.
4 листопада Верховна Рада ратифікувала Угоду СОТ про спрощення процедури торгівлі, яка в першу чергу передбачає ряд спрощень і прискорень процедур митного контролю. Угода, зокрема, передбачає створення «єдиного вікна», тобто установи, куди експортер або імпортер буде подавати пакет документів. Це значно спростить і прискорить процедури оформлення товарів. Про це повідомила Торговий представник України Наталія Микольська.
Ще одне важливе нововведення, за словами Н. Микольської, стосується процедури митного оформлення по копіях документів, а не оригіналами: «Раніше, щоб здійснити митне оформлення, треба було чекати всі оригінали документів, тепер для процедури можна мати тільки копії. Це значно скоротить, а головне - здешевить процедуру для перевізника, оскільки товар не буде затримуватися на митниці, а оборотні кошти не будуть заморожені».
Основний ефект від ратифікації Угоди, на думку Торгового представника України, полягає в збільшенні експорту. «В Україні експорт, як правило, становить 50% від ВВП. І зараз ми повинні його збільшувати. Разом з тим, спрощення та прискорення всіх митних процедур призведе до здешевлення товарів, а отже - зростання експорту. Від цього залежить добробут українців, економічна ситуація в країні і надходження іноземних інвестицій», - переконана Н. Микольська.
За даними Урядового порталу.


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА КОНТРОЛЬ

ДФСУ нагадала, щодо процедури отримання інформації та направлення запитів контролюючими органами.
Податківці у листі від 11.11.2015р. №24065/6 / 99-99-22-04-02-15 нагадали, що отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 ПКУ та Порядком №1245. Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про надання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених ПКУ.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
• підстави для направлення запиту згідно з п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
• перелік запитуваної інформації та перелік документів, які пропонується надати;
• друк контролюючого органу.
Щодо права посадових осіб ГФС посилатися в запиті на підставу надіслання платникові з формулюванням «ймовірність або встановлення порушення податкового та іншого законодавства», то автори листа відзначили, що запит повинен бути оформлений з дотриманням вимог п. 73.3 ПКУ.
При цьому ДФСУ в листі наголошує: у разі якщо в запиті відсутнє чітке і зрозуміле вказівку встановлених порушень законодавства, то платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу».
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу» від 03.11.2015р. №734.
Так, ст. 265 КЗпП доповнено нормою, згідно з якою юридичні особи та фізособи-підприємці за недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію », несуть відповідальність у вигляді штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.
Також доповнено ст. 41 КпАП новою частиною, згідно з якою порушення зазначених пільг і гарантій тягне за собою накладення на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Держфінмоніторинг надав роз'яснення щодо визначення «кінцевого бенефіціарного власника (контролера)» і «вигодонабувача».
Держфінмоніторинг надав роз'яснення щодо визначення «кінцевого бенефіціарного власника (контролера)» і «вигодонабувача» в контексті Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» від 14.10.2014р. №1702.
Норми п. 20 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону однозначно встановлюють, що володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та / або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 або більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі не є обов'язковою умовою, що дає можливість визначити приналежність фізичної особи до кінцевого бенефіціарного власника (контролеру).
Тобто кінцевим бенефіціарним власником (контролером) може бути фізична особа, яка не володіє часткою у розмірі 25 або більше відсотків статутного капіталу компанії, але яке має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії у спосіб, визначений зазначеною нормою Закону.
Слід зауважити, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юридичної особи може і відсутні.
Фахівці служби підкреслили, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен вжити всіх необхідних заходів щодо клієнта - юридичної особи щодо встановлення кінцевих бенефіциарних власників (контролерів) або факту їх відсутності.


ІНШЕ

Внесено зміни ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо передачі транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період.
З метою планування передачі підприємствами, установами та організаціями транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період, Міноборони в 2014 році було ініційовано внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо реєстрації або зняття з обліку транспортних засобів, які можуть підпадати під мобілізацію в особливий період.
Так, підприємства, установи, організації зобов'язані у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, які можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, подавати у відповідні органи і підрозділи, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою районного (міського) військового комісаріату про взяття їх на військовий облік.
Наголошуємо, що це стосується тільки юридичних осіб.
Зазначена норма спрямована на забезпечення достовірного обліку транспортних засобів підприємств, установ та організацій, які можуть бути призначені для доукомплектування ВСУ під час мобілізації. Йдеться про отримання повної інформації про їх технічний стан і, як наслідок, - розумінні планів щодо його використання.
За даними Урядового порталу.

ВРУ внесла зміни до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Верховна Рада схвалила проект Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (реєстраційний №2983). У разі підписання Президентом Закон набуде чинності з 1 січня 2016 року.
Найбільш цікавим нововведенням є об'єднання Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об'єднань та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, і створення на їх базі єдиного реєстру.
Крім того, Закон передбачає:
1) передачу функцій державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців органам місцевого самоврядування, держадміністраціям, нотаріусам і банкам (за органами юстиції залишається державна реєстрація громадських формувань);
2) уніфікацію процедур державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб - підприємців;
3) впровадження можливості подання електронних документів для проведення всіх реєстраційних дій;
4) скорочення переліку адміністративних послуг за рахунок скасування щорічного підтвердження та щорічного подання фінансової звітності (буде надходити з відомчого реєстру органу статистики);
5) скасування паперових виписок і установчих документів та впровадження їх отримання в електронному вигляді через Портал електронних сервісів.

Мін'юст вніс зміни до Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Мін'юст наказом від 19.11.2015р. №2310/5 вніс зміни до Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Так, Вимоги доповнені нормою про заборону використання у найменуванні юридичних осіб символіки комуністичного і / або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Зазначені зміни внесені на виконання Закону про декомунізацію, який діє з 21 травня 2015 року.
Крім того, повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
Словосполучення «акціонерне товариство» та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій і функціонуючі відповідно до Закону «Про акціонерні товариства» з урахуванням особливостей, визначених законами, і юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені і функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.