на печать

Законодательный вестник за октябрь 2015

06.11.2015

 

 

Зберегти

Законодавчий вісник


 


ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Порядок визначення доходів за операціями за договором комісії.
Фахівці ДФСУ в листі від 12.08.2015р. № 17056/6 / 99-99-15-03-01-15 роз'яснили порядок визначення доходів за операціями за договором комісії.
Так, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом єдинника є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
При цьому датою визначення доходу при таких операціях вважається день надходження винагороди на розрахунковий рахунок підприємства.
Нагадаємо, до 1 січня 2015 року фахівці ДФСУ наполягали на тому, що оскільки в п. 292.4 ПКУ при визначенні доходу від посередницької діяльності відсутній договір комісії, всі кошти, отримані відповідно до умов такого договору, є доходом фізособи-єдинника. У той же час, для юросіб-єдинників вони стверджували протилежне, дозволяючи включати в дохід тільки суми винагороди.

До неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, громадські об'єднання та інші об'єднання юридичних осіб.
ДФСУ в листі від 08.10.2015 р № 21365/6 / 99-99-19-02-02-15 зазначила, що до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, громадські об'єднання та інші об'єднання юридичних осіб.
Громадська організація має право вести підприємницьку діяльність, наприклад, надавати приміщення в оренду, і отримувати дохід від неї. Однак такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами громадської організації і повинен бути спрямований виключно на реалізацію її статутної діяльності.
При цьому у разі нецільового використання коштів неприбутковою організацією (громадською організацією) така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутку) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому допущено таке порушення, та вказати суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Податкове зобов'язання розраховується виходячи з суми операції нецільового використання коштів. Така організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому допущено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову та податкову звітність (наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову та податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.


ДФСУ підтвердила свою точку зору щодо періоду, з якого платник податку на прибуток має право не сплачувати авансові внески.
Податківці у листі від 21.10.2015р. № 38881/7 / 99-99-15-02-01-17 підтвердили свою точку зору щодо періоду, з якого платник податку на прибуток має право не сплачувати авансові внески.
Так, платники податку на прибуток, які сплачують авансові внески за результатами 2014 року, і за підсумками трьох кварталів 2015 не отримають прибуток або отримають збиток, матимуть право подати податкову декларацію за три квартали 2015 року та припинити сплату авансових внесків з грудня 2015 по травня 2016.
Крім того, в ДФСУ відзначили, що до затвердження нової форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства рекомендовано відображати об'єкти оподаткування та податкові зобов'язання з податку на прибуток за звітний період - три квартали 2015 року - в діючій на сьогодні декларації (нагадаємо, що на даний момент платники податку на прибуток звітують за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 30.12.2013р. № 872).
При цьому для визначення об'єкта оподаткування та податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами рекомендується використовувати проект декларації, розміщений на сайті ДФСУ, і подавати його разом з діючою декларацією як доповнення.

Розрахунок критерію річного доходу в 20 млн. грн. з метою визначення права на не проведення коригування фінансового результату згідно пп. 134.1.1 ПКУ.
У листі від 19.10.2015р. №21976/ 6/99-99-19-02-02-15 податківці відзначили, що при розрахунку критерію річного доходу в 20 млн. грн. з метою визначення права на не проведення коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці згідно з положеннями пп. 134.1.1 ПКУ при здійсненні платником операцій за договором комісії суми надходжень за таким договором на користь комітента не враховуються. У цьому разі комісіонер включає до складу річного доходу суму комісійної винагороди, що виплачується за договором комісії.
Податківці пояснили це посиланням на п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», згідно з яким дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, обумовленого зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Не визнаються доходами, в тому числі, такі надходження від інших осіб (пп. 6.2 п. 6 П(С)БО 15): за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала і т. п.


ПДВ

Нові штрафи для платників ПДВ з 01 жовтня 2015 року.
З 1 жовтня до платників ПДВ застосовуються штрафи, передбачені пунктом 120-1.1 ПКУ за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування у таких розмірах:
• 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунки коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
• 20% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунки коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
• 30% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунки коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
• 40% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунки коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Нагадаємо, Законом від 16.07.2015 р № 643-VIII були внесені зміни до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, згідно з якими норми «штрафного» п. 120-1.1 ПКУ не застосовуються у разі порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складеним до 1 жовтня 2015 року.

Як отримати повну інформацію про стан свого електронного рахунку, його реквізити, суми податку і т.п.?
Казначейство повідомило, що повну інформацію про стан свого електронного рахунку, його реквізити, суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування до ЄРПН, і т. п. платник податків може отримати тільки в ДФСУ.
У відомстві зазначили, що казначейська СЕА ПДВ працює повністю в автоматичному режимі і передає інформацію в ДФСУ про стан рахунків у режимі реального часу (on-line).
Свідченням цього є те, що платники не укладають з Казначейством договори про розрахунково-касове обслуговування електронних ПДВ-рахунків, не подають установчі документи, картки з відбитками печатки та зразками підписів службових осіб і т. п.
Всі операції щодо відкриття / закриття рахунків у СЕА ПДВ, перерахування сум податку з них, а також повернення помилково або надміру сплачених коштів і т. п. здійснюються Казначейством виключно на підставі Реєстрів ДФСУ.

ДФСУ відповіла на питання, чи складається розрахунок коригування при поверненні авансу покупцю - платнику ПДВ, якщо на дату здійснення передоплати такий покупець не був платником ПДВ.
Податківці відзначили, що повернення авансу за не отриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції як цивільно-правовими, так і податковим законодавством. При поверненні авансу у зв'язку з розірванням угоди купівлі-продажу операція з поставки товару не відбудеться. Тому й об'єкт оподаткування у постачальника відсутня.
Таким чином, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов'язання з ПДВ і надалі трапилися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору поставки товарів / послуг, або відбулася зміна умов договору, в результаті якого поставка товарів / послуг скасована, а аванс повернуто, то продавець - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.
При цьому незалежно від того, що на дату повернення попередньої оплати покупець отримав статус платника ПДВ, такий розрахунок коригування не видається одержувачу і підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником.

Податківці нагадали, що потрібно для отримання філією права виписки податкових накладних.
Податківці нагадали: для того, щоб філія отримала право виписки податкових накладних, необхідно:
1) видати наказ про делегування філії права виписки податкових накладних;
2) присвоїти філії окремий цифровий код (номер, шифр);
3) повідомити податковий орган про прийняте рішення шляхом подання разом з декларацією за звітний період, в якому було прийнято рішення про делегування, повідомлення.
При цьому в положенні про філію або в іншому внутрішньому документі підприємства бажано обумовити особливості виписки податкових накладних філією.
При складанні податкової накладної в графі «Продавець» зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, і найменування філії.
При заповненні реквізиту «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначається місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а також може зазначатися адреса філії, якій делеговано право складання податкових накладних і який фактично виступає від імені головного підприємства (покупця) стороною згідно з договором і поставляє товари / послуги.
У разі постачання товарів / послуг філії, при складанні податкової накладної в графі «покупець» разом із найменуванням головного підприємства вказується найменування такої філії, який фактично є стороною договору від імені головного підприємства (покупця).
Порядковий номер податкової накладної складається з трьох частин, в третій частині якого вказується цифровий номер філії при складанні ним податкової накладної. У разі якщо податкова накладна складається самим платником податків, номер філії не заповнюється.
Якщо платник податків делегував своїй філії право складання податкових накладних, на таку філію поширюються загальні правила складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а електронний рахунок в СЕА ПДВ в Казначействі відкривається виключно платнику податків - головному підприємству.
У разі отримання оплати за товари / послуги від філії, якій право виписування податкових накладних головним підприємством не було делеговано, при виписуванні податкової накладної продавець повинен вказувати найменування, місцезнаходження, податковий номер головного підприємства, зареєстрованого як платник податків, які передбачені його статутними документами.
Лист ДФСУ від 04.09.2015 р № 1149/10 / 28-05-19.

ДФСУ відповіла на питання, який порядок заповнення додатка 1 до податкової накладної у разі часткової поставки товарів/послуг (отримання попередньої (авансової) оплати за товари/послуги), які не містять відокремленої вартості.
Податківці відзначили, що додаток 1 до податкової накладної заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів / послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який встановлена єдина ціна, і т. п.), і містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.
Наприклад: у додатку 1 до податкової накладної у разі поставки платником податків окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, у графі 3 зазначаються найменування поставлених окремих вузлів складного обладнання, у графі 9 - одиниця виміру шт., У графі 10 - кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11-12 відображаються аналогічні дані щодо не відвантажений частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточній поставці частин цього обладнання графи 11-12 не заповнюються.
При цьому в графах 5.1-8 вказуються дані щодо повної поставки обладнання.
При отриманні попередньої оплати за товари / послуги, частка яких не має відокремленої вартості, додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується тільки податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов'язаннях.
Наприклад: у разі отримання передоплати за таке обладнання, платником податків заповнюється податкова накладна, у графі 6 якій вказується кількість обладнання, пропорційну сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.
У разі якщо після отримання попередньої оплати за товари / послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткова поставка таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів / послуг та отриманої передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів / послуг.

Нюанси складання протягом звітного місяця декількох зведених податкових накладних на одного контрагента-покупця.
Податківці у листі від 25.09.2015 р № 20377/6 / 99-99-19-03-02-15 розповіли про нюанси складання протягом звітного місяця декількох зведених податкових накладних на одного контрагента-покупця.
Фахівці фіскального відомства нагадали, що порядок та умови складання зведених податкових накладних визначені п. 201.4 ПКУ.
У разі якщо за станом на дату складання зведених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом). На суму такої передоплати складається податкова накладна в загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця може бути передбачена в цивільно-правовому договорі з таким покупцем.
Податківці підсумували, що протягом звітного періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох і більше податкових накладних, виходячи з умов, передбачених цивільно-правовим договором.


Порядок збереження податкових накладних та розрахунків коригування, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки.
ДФСУ запитали, який порядок збереження податкових накладних та розрахунків коригування, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки.
Податківці відповіли, що податкові накладні та розрахунки коригування до них, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податків на електронних носіях інформації у формі, яка дає можливість здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.
Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов'язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, завірені в порядку, встановленому законодавством.


Набрали чинності внесені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.
16 жовтня набув чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 31.08.2015р. №747.
Зміни спрямовані на удосконалення процедур обліку та реєстрації договорів про спільну діяльність та договорів управління майном.
Зокрема, деталізовані підстави, за якими зазначені договори беруться на облік в контролюючих органах, а саме:
1) отримання від інвестора (оператора) встановлених документів;
2) прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ уповноваженої особи або керуючого майном і отримання встановлених документів.
У Положенні про реєстрацію платників ПДВ, серед іншого, скорочено термін реєстраційних процедур з 5-ти до 3-х днів.
Також перелік відомостей, які зазначаються у витягу з Реєстру платників ПДВ, доповнено реквізитами рахунку в СЕА ПДВ.
Також відкориговано порядок отримання витягу. Зокрема, якщо платник вирішив отримати витяг в контролюючому органі, але протягом двох днів так і не отримав його, або якщо пошта не може вручити витяг, платник ПДВ або його представник може отримати витяг в контролюючому органі в будь-який час до дати анулювання реєстрації, або виникнення змін у даних про платника ПДВ, або зміни контролюючого органу, які вказуються у витягу.

Якщо платник ПДВ виявив бажання надмірно зараховані на електронний рахунок кошти перерахувати до бюджету або на поточний рахунок, то такий платник подає у складі декларації з ПДВ додаток Д4.
У додатку Д4 платник податків заповнює таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку в СЕА, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Всі графи цієї таблиці підлягають обов'язковому заповненню, незалежно від того, який напрямок перерахування коштів вказано платником в текстовій частині під таблицею про відомості додатки Д4.
При цьому у графі 4 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку, яка може бути перерахована до бюджету і визначається як різниця граф 1 і 2 (гр. 1 - гр. 2).
У графі 5 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку платника, яка може бути перерахована платнику на поточний рахунок і визначається як різниця граф 1, 2 і 3 (гр. 1 - гр. 2 - гр. 3).
У текстовій частині під таблицею про відомості додатки Д4 платник податку визначає напрям перерахування коштів і вказує відповідну суму коштів.
Якщо платник податків виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку в бюджет, то в спеціальному полі під таблицею про відомості додатки Д4 вказується відповідна сума прописом і цифрою. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 4 таблиці про відомості.
Якщо платник податків виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку на поточний рахунок, то в спеціальному полі під таблицею про відомості додатки Д4 вказується відповідна сума прописом і цифрою і одночасно в обов'язковому порядку зазначаються реквізити власного поточного рахунку, на який він бажає отримати такі кошти. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 5 таблиці про відомості.
Про це ДФСУ повідомила в листі від 09.10.2015 р № 37545/7 / 99-99-19-03-02-17.
Податківці звернули увагу на те, що в зв'язку з викладеним відгукується абзац «При цьому графа 5«Сума коштів на рахунку у СЕА податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника» не заповнюється (прочерки і нулі не проставляється)» листи ДФСУ від 26.08.2015 р № 31730/7 / 99-99-19-03-02-17.

Порядок заповнення граф 4-13 податкової накладної, складеної на суму безкоштовної поставки товарів / послуг.
У ДФСУ запитали, який порядок заповнення граф 4-13 податкової накладної, складеної на суму безкоштовної поставки товарів / послуг.
Податківці відзначили, що при безоплатної поставки товарів / послуг продавець складає дві податкові накладні:
• одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни поставки, яка дорівнює нулю;
• другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.
До розділу I податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури постачання товарів / послуг, а саме:
• в графу 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД;
• в графи 5.1, 5.2 - одиниця виміру товарів / послуг;
• в графу 6 - кількість (обсяг) постачання товарів / послуг;
• в графу 7 - ціна поставки одиниці товару / послуги без урахування податку на додану вартість;
• в графу 8 - база оподаткування товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою;
• в графу 9 - база оподаткування товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків;
• в графу 10 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (згідно з ПКУ);
• в графу 11 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (пп. 195.1.1 ПКУ);
• в графу 12 - база оподаткування товарів / послуг, звільнених від оподаткування згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ та міжнародним договорам (угодам);
• в графу 13 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.
У податковій накладній, яка надається покупцю при безоплатної поставки товарів / послуг, графи з 7 по 13 рівні 0.

Порядок нарахування податкових зобов'язань з ПДВ спецрежимного підприємства.
ДФСУ в листі від 12.10.2015р. №21547/6/99-99-19-03-02-15 розглянула порядок нарахування податкових зобов'язань з ПДВ спецрежимного підприємствома, яке в процесі ведення своєї господарської діяльності набуває ресурси, частково використовуються в оподатковуваних операціях і частково - у звільнених.
Якщо придбані для ведення господарської діяльності товари частково використовуються в оподатковуваних операціях (реалізація с / г продукції на території України), а частково в звільнених операціях (експорт с / г продукції), платник податку не пізніше останнього дня звітного періоду зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, скласти та зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання таких товарів, яка відповідає частці їх використання в звільнених операціях.
Така податкова накладна включається спецрежимникам до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (рядок 1.1).
При цьому сума податкового кредиту, нарахована при придбанні товарів, призначених для часткового використання в оподатковуваних операціях і частково в звільнених операціях, і включена на дату їх придбання до складу податкового кредиту декларації 0121-0223 в повному розмірі, підлягає коригуванню на суму частки використання придбаних товарів у звільнених операціях.
Таке коригування відображається у рядку 16.3 податкової декларації 0121-0123 зі знаком «-» і в податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, зі знаком «+».

Платник має право перерахувати суму ПДВ, задекларовану у декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2015 року, на електронний рахунок Держказначейства до 10.11.2015р.
Якщо платник перераховує суму ПДВ, задекларовану у декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2015 року, на електронний рахунок Держказначейства до 10.11.2015р., це не буде порушенням граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Про це податківці повідомили в листі від 13.10.2015р. №15598/10 / 26-15-15-01-18 і звернули увагу на те, що штрафні санкції та пеня за порушення граничного строку сплати ПДВ не застосовуються за умови наявності в такі терміни коштів на електронних ПДВ-рахунках у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, які обрали спеціальний режим оподаткування.
Фахівці фіскального відомства нагадали, що для своєчасної сплати ПДВ до бюджету платник повинен зарахувати кошти на електронний рахунок в Держказначействі не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань.
Платник, згідно п. 57.1 ПКУ, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання декларації.
Звертаємо увагу, що в листі від 09.10.2015р. №21492 / 6 / 99-99-15-04-02-15 податківці роз'яснили, як розрахувати десятиденний строк для сплати податків, якщо граничний термін подання декларації припадає на вихідний.

 

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Доходи, отримані резидентом України від відчуження нерухомого майна, яке знаходиться на території Російської Федерації, можуть оподатковується податком в Росії.
 Податківці у листі від 15.09.2015 р № 8 678 / Г / 99-99-17-03-03-14 відзначили, що доходи, отримані резидентом України від відчуження (продажу) нерухомого майна, яке знаходиться на території Російської Федерації, можуть оподатковується податком в Росії.
Відповідно до Податкового кодексу Російської Федерації зазначені доходи підлягають оподаткуванню в Російській Федерації.
Відповідно до положень Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування, якщо резидент України отримує дохід на території Російської Федерації, який оподатковується в Росії, сума податку на цей дохід, сплачена в Росії, підлягає відрахуванню з податку, що стягується з такого резидента стосовно такого доходу в Україні. При цьому відрахування не будуть перевищувати суми податку на цей дохід, нарахованого згідно з українським законодавством.
Іноземний дохід, отриманий за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставками 15 (20)%, а резидент зобов'язаний подати до 1 травня року, наступного за звітним, майнову декларацію.
Крім того, податківці нагадали, що фізична особа має право перевозити через кордон без письмового декларування готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро.
Якщо сума перевищує еквівалент 10000 євро, то повинні бути в наявності документи, що підтверджують зняття коштів з рахунків іноземних банків (фінансових установ). При цьому особа здійснює ввезення саме тієї валюти, яка вказана в документі.
Термін дії таких документів не обмежується, вони не підлягають здачі митниці. Чеки банкоматів і платіжних терміналів і т. п. не є документами, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ).
Сплата мита та інших платежів при ввезенні готівки на митну територію України чинним законодавством України не передбачена.

Проведення коригування звітності з ЄСВ і з ПДФО за період 2010-2012 рр.
ДФСУ в листі від 30.09.2015р. №22474/10 / 28-10-06-11 роз'яснила питання коригування звітності з ЄСВ і з ПДФО за період 2010-2012 рр.
Податківці відзначили, що подання податковим агентом податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), ПКУ не передбачено.
Що стосується звіту з ЄСВ, роботодавець має право подати до відповідного територіального контролюючий орган необхідні скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб і одночасно початкові документи із зазначеними правильними відомостями разом з пояснювальною запискою щодо їх зміни.
Обмеження за періодами, за які роботодавець має право подавати уточнюючий звіт з метою виправлення самостійно виявлених недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачені.

ДФСУ нагадали, щодо обов’язковості укладання договорів позики у письмовій формі.
ДФСУ в листі від 08.10.2015р. №9419 / Ф / 99-99-17-02-03-14 підкреслили, що договір позики обов'язково укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір НМДГ (т. е. 170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Таким чином, кошти в іноземній валюті, отримані фізособою в якості позики (поворотної фінансової допомоги) без укладення договору позики, обкладаються ПДФО.
У разі якщо фізична особа отримала іноземну валюту:
• з джерел за межами України, такі кошти є іноземним доходом;
• на території України, такий дохід буде іншим доходом, який також підлягає обкладенню ПДФО.

Нюанси оподаткування суми відшкодовуються витрат працівника, які понесені ним на оплату рахунку заклади громадського харчування за власні кошти.
ДПСУ розглянула нюанси оподаткування суми відшкодовуються витрат працівника, які понесені ним на оплату рахунку заклади громадського харчування за власні кошти.
Якщо за рішенням керівника підприємства працівнику відшкодовуються витрати, понесені ним на оплату рахунку заклади громадського харчування за власні кошти, то сума зазначеного відшкодування підлягає обкладенню ПДФО як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ.
Про це податківці повідомили в листі від 23.10.2015р. №22346/6 / 99-99-17-03-03-15.

Чи включаються до загального оподатковуваного доходу платника податку кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування за рахунок коштів благодійної організації або роботодавця.
До загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування за рахунок коштів благодійної організації або роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів.
Такими підтверджуючими документами можуть бути:
• документи, що підтверджують потребу платника податків у лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність і характеристики хвороби);
• документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг і платника податків, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг;
• інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Крім того, податківці нагадали, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі закладу охорони здоров'я для компенсації вартості лікування.
Лист ДФСУ від 20.10.2015р. №22129/6/99/99-17-03-03-15.


Відображення доходів фізичних осіб, що не оподатковуються ПДФО.
Податківці у листі від 05.10.2015р. №23388/5 / 99-99-17-02-01-16 розглянули питання відображення доходів, не оподатковуваних ПДФО, зокрема, вартості орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот і квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та / або переможці змагань, конкурсів, у податковому розрахунку за ф. №1ДФ.
Такі доходи, згідно з пп. 165.1.38 ПКУ, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а при заповненні розрахунку за ф. №1ДФ відображаються за ознакою «159».
Фахівці фіскальної служби відзначили, що не відображення сум доходів за ознакою «159» є порушенням порядку заповнення розрахунку за ф. №1ДФ та декларування окремих видів доходів, а також вважається наданням недостовірних даних про доходи фізичної особи відповідним органам.
Таким чином, підсумували податківці, законодавство передбачає подання звітності податковими агентами про всіх суми доходів, виплачених на користь фізичної особи, незалежно від розміру їх нарахування та оподаткування, крім окремих видів доходів, як передбачено ПКУ.

Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації та до закінчення особливого періоду штрафні санкції, а також відсотки за користування кредитом не нараховуються.
Податківці у листі від 19.10.2015р. №22010/6 / 99-99-17-03-03-15 повідомили, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації та до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також відсотки за користування кредитом не нараховуються.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника не включаються доходи у вигляді суми не нарахованих відсотків за користування кредитом згідно із Законом №2011 (пп. 165.1.53 ПКУ).
Також сума відсотків, комісії та / або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника (пп. 165.1.55 ПКУ).
 

ПРАЦЯ ТА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

ДФСУ розглянула звернення щодо надання податкової консультації щодо застосування законодавства з питань укладення трудового договору в письмовій формі.
Так, згідно зі ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, і повідомлення ДФСУ про прийом працівника на роботу в порядку, встановленому Постановою № 413.
Як зазначили податківці, відповідно до згаданої постанови ДФСУ тільки приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийом працівника на роботу, однак не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 КЗпП, що відноситься до компетенції Мінсоцполітики, і за роз'ясненням щодо законодавства про працю порадили звернутися саме в це відомство.
Що ж, будемо чекати роз'яснень фахівців Мінсоцполітики з цього питання.
Лист ДФСУ від 25.09.2015 р № 20367/6 / 99-99-10-03-01-15.

Мінсоцполітики оприлюднило проект Закону «Про колективні договори і колективних угодах».
Як повідомляється на сайті Мінсоцполітики, необхідність прийняття документа обумовлена недосконалістю чинного законодавства з питань колективно-договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин працівників і роботодавців, їх представників.
Законопроект пропонує ввести:
1) новий вид колективних угод – підгалузеві, в переговорах щодо укладення яких можуть брати участь не репрезентативні всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, господарські об'єднання та громадські організації (їх об'єднання), що представляють інтереси роботодавців певного виду або кількох видів економічної діяльності;
2) нову форму здійснення соціального діалогу - укладення соціальних пактів, які будуть містити домовленістю сторін, в тому числі на національному та територіальному рівнях соціального діалогу.
На думку Мінсоцполітики, соціальні пакти з окремих питань дозволять ефективно вирішувати першочергові завдання соціально-економічної сфери.
На відміну від перевантаженого положеннями генерального колективної угоди, процес укладання якого на національному рівні соціального діалогу досить тривалий, що зокрема підтверджується ситуацією з колективними переговорами 2012-2015 років, соціальний пакт орієнтований на вирішення конкретного завдання, що дозволить сторонам діалогу в більш стислі терміни досягти взаємоприйнятних домовленостей.

Виплата працівнику компенсації за частину щорічної відпустки.
Держпраці повідомила, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше 24 календарних днів.
У випадку, якщо за робочий рік працівник використав 24 календарних дні відпустки, за його бажанням частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією.
Таким чином, працівник може отримати компенсацію за 7 календарних днів додаткової щорічної відпустки без факту звільнення тільки у випадку, якщо він фактично використовував 24 календарних дні щорічної відпустки за цей робочий рік.

Проведення індексації заробітної плати працівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Як відомо, індексацію зобов'язані проводити всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності. Якщо ж індексація з якихось причин не проводилася, то виникає потреба провести її донарахування за попередні періоди.
ДФСУ в листі від 19.08.2015р. №7682/6 / 99-99-17-03-03-15 роз'яснила, як сума донарахованої індексації відображається у формі №1ДФ.
Коли податковий агент проводить донарахування сум індексації заробітної плати за попередні податкові періоди (місяці) працюючим (звільненим) працівникам, такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування, з відображенням у податковому розрахунку за формою №1ДФ. Суми індексації відображаються за ознакою доходу «101».
Додатково зазначимо, що суми донарахування індексації також підлягають обкладенню військовим збором та ЄСВ.


ЗВІТНІСТЬ

Мінфін вніс ряд змін до бухгалтерських Методичних рекомендацій щодо ОЗ, нематеріальних активів, запасів і облікової політики, привівши їх у відповідність з нещодавніми змінами до НП(С)БО для суб’єктів державного сектору.
Мінфін наказом від 25.09.2015р. №840 вніс ряд змін до бухгалтерських Методрекомендацій щодо ОЗ, нематеріальних активів, запасів і облікової політики, привівши їх у відповідність з нещодавніми змінами до НП(С)БО для суб’єктів державного сектору.
Згідно з оновленими документам Мінфін запропонував бюджетникам, зокрема, наступне:
• ліквідаційну вартість ОС визначати на підставі рішень комісії, створеної наказом керівника установи, при введенні об'єкта в експлуатацію або у випадку, якщо залишкова вартість об'єкта ОЗ дорівнює нулю, але об'єкт ще придатний до експлуатації;
• суму оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнавати доходом спеціального фонду установи;
• вказувати в розпорядчому документі про облікову політику кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов'язаннями, яка не передбачена Типовий кореспонденцією субрахунків.
Також Мінфін доповнив свої рекомендації прикладом наказу про затвердження Положення про облікову політику (додаток 3 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб'єкта державного сектору).

Відображення в бухгалтерського обліку нарахування, отримання та виплату компенсації з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період.
Фахівці Мінфіну в листі від 24.09.2015р. № 31-11410-08-10 / 29963 пояснили, яким чином відобразити в бухобліку нарахування, отримання та виплату компенсації з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період.
Автори листа рекомендують відображати згадані операції наступним чином:
- Суми нарахованої компенсації необхідно проводити по Дт 94 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»;
- Надходження грошових коштів на рахунок підприємства від органів соціального захисту населення для виплати компенсації показуються в Дт 31 «Рахунки в банках» Кт 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»;
- Одночасно на цю суму визнається дохід Дт 48 Кт 71 «Інший операційний дохід»;
- Виплата компенсації мобілізованим працівникам проводиться по Дт 66 Кт 30 «Готівка» або 31.


ДФСУ акцентувала на необхідності надання власником підприємства повідомлення про прийом працівника (керівника підприємства) на роботу.
ДФСУ акцентувала на необхідності надання власником підприємства повідомлення про прийом працівника (керівника підприємства) на роботу, якщо такі відомості вже направлено державним реєстратором у зв'язку зі зміною керівника.
Податківці пояснили, що подання ГФС та її територіальним органам повідомлення про прийом працівника на роботу та порядок внесення інформації щодо зміни керівника в облікових даних платників податків регулюються різними правовими актами.
Отже, повідомлення про прийом працівника на роботу подається незалежно від надання інформації про зміну керівника.
Фахівці фіскальної служби в черговий раз нагадали, що повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- Засобами електронного зв'язку;
- На паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- На паперових носіях, якщо трудові договори укладені не більше ніж з п'ятьма особами.
Лист ДФСУ від 02.10.2015р. № 20929/6 / 99-99-17-03-03-15.
Виправлення страхувальниками помилок за поданими в робочі органи ФСС з ТВП заявками-розрахунками.
Київське міське відділення ФСС з ТВП надало роз'яснення щодо виправлення страхувальниками помилок за поданими в робочі органи ФСС з ТВП заявками-розрахунками.
Якщо страхувальник самостійно виявив помилку в поданій заявці-розрахунку, до робочого органу Фонду, куди подавалася заявка-розрахунок, необхідно направити лист з детальним описом помилки, при цьому обов'язково вказавши:
• Код ЄДРПОУ;
• реєстраційний номер;
• найменування страхувальника;
• вхідний номер і дату заявки-розрахунку;
• серію і номер аркуша непрацездатності;
• ПІБ застрахованої особи.
Лист повинен бути підписаний керівником та бухгалтером (за наявності посади) і завірена печаткою.
У разі встановлення страхувальником недоплати по листу непрацездатності - сума (дні при наявності) відображається у заявці-розрахунку окремим рядком із зазначенням всіх необхідних реквізитів листа непрацездатності, по якому необхідно доплатити.
Якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення - невикористані кошти повертаються страхувальником до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, з посиланням в призначенні платежу на п. 10 Порядку від 22.12.2010р. № 26.
Також фахівці Фонду нагадали про обов'язок подання Звіту за формою №Ф4-ФСС з ТВП у разі отримання лікарняних за рахунок ФСС з ТВП. Звіт подається не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця.
Суми одержаного від Фонду фінансування відображаються наростаючим підсумком у рядку 6 «Отримано від Фонду з початку року». Суми повернутих страхувальником надмірно замовлених коштів для надання матеріального забезпечення відображаються у рядку 14 «Перераховано з початку року».
Якщо страхувальником повертаються суми, замовлені і профінансовані у попередніх роках, крім 14 рядки, вони відображаються також і в рядку 16 «Суми помилок минули років» та рядку 3 «Виправлення помилок минули періодів».

Мінфін затвердив нову форму авансового звіту.
Мінфін наказом від 28.09.2015р. №841 перед затвердив форму авансового звіту. Відразу поспішаємо заспокоїти - вчитися по-новому звітувати за витрачені у відрядженні кошти не доведеться.
Крім зміни «шапки» авансового звіту, наказом №841 уточнено, що при розрахунку суми ПДФО у разі неповернення сум надміру витрачених коштів використовуються ставки 15% і 20%. Неповернена ж сума розраховується з урахуванням п. 164.5 ПКУ.
Тобто у разі перевищення добовими розміру, встановленого ПКУ, різниця вважається додатковим благом відрядженого працівника з відповідним оподаткуванням ПДФО.
Крім того, сума перевищення буде обкладатися військовим збором без застосування натурального коефіцієнта.
Наказ набрав чинності з дня офіційного опублікування - 06.11.2015р.

Мінюст нагадав, що юрособа для підтвердження відомостей про себе зобов'язане щорічно надавати держреєстратору реєстраційну картку.
Мінюст у листі від 12.10.2015 р № 1029-0-2-15 / 193 нагадав, що юрособа для підтвердження відомостей про себе зобов'язане щорічно надавати держреєстратору реєстраційну картку.
Підставами для направлення держреєстратором повідомлення про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу є:
• ненадходження у встановлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу;
• надходження держреєстратору від контролюючого органу повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, він повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Також фахівці відомства відзначили, що державні реєстратори за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
 

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Нацбанк очікує уповільнення споживчої інфляції.
Нацбанк очікує уповільнення споживчої інфляції до 44% на кінець 2015 року і 12% на кінець 2016 року. Про це йдеться в «інфляційні звіті» за вересень 2015 року.
Поліпшення прогнозу обумовлене відносною стабільністю на валютному ринку і подальшим зменшенням залишкових ефектів девальвації гривні. Також цьому сприяє проведення досить жорсткої монетарної політики, зниження цін на світових продовольчих і сировинних ринках і слабка економічна активність.
Разом з тим, прогнозується уповільнення економічного спаду до кінця 2015 року. За результатами 2015 року падіння економічної активності становитиме 11,6%. Відновлення зростання реального ВВП в річному вимірі прогнозується вже в 2016 році - на 2,4%.
«Інфляційний звіт» є ключовим комплексним аналітичним документом центральних банків світу з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щоквартально, починаючи з квітня поточного року.
За даними офіційного сайту НБУ.
 

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Платники податків, які отримали «стан 9».
Платники податків, які мають нещастя познайомитися з нещасливим «стан 9», який присвоюють їм у своїй інформаційній базі фіскальні органи, знають, які він несе наслідки. Це і неможливість реєструвати податкові накладні, і відмови в прийомі електронної податкової звітності.
Але фіскальна думка пішла ще далі. Так, дніпропетровські податківці, щоб не обмежувати себе вузькими рамками «стана 9», вносять додаткові умови розірвання в Договір про визнання електронних документів, що укладається з платниками податків, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008р. №233.
Незважаючи на те, що з квітня 2014 року в ньому відсутня така підстава розірвання, як «відсутність платника за місцезнаходженням», вони самостійно вносять таке доповнення в типовий договір. А для тієї категорії підприємств, хто не любить «погоджувати» результати планових перевірок, для зговірливості використовують і таке формулювання - «інші порушення платником норм чинного законодавства». Детально про такий винахідливості фіскалів йдеться у відкритому зверненні керівника підприємства, якому було завдано збитків у результаті таких маніпуляцій.
Самодіяльність дніпропетровських фіскалів не залишилася непоміченою, і вже бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета написав листа голові ДФСУ про зловживання його підопічних. Роман Насиров визнав, що самовільне внесення змін до Типового договору про визнання електронних документів є незаконним і пригрозив відповідальністю своїм підлеглим.


ІНШЕ

30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію».
30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015р. №675-VIII.
Документ визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок здійснення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем і визначає права та обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Законом визначені такі поняття, як «електронна комерція», «електронна торгівля», «електронний договір», «електронна угода», «мережевий ідентифікатор», «одноразовий ідентифікатор» і т. п.
Закон вводить обов'язки продавця товарів, робіт, послуг в електронній комерції, а також визначає права та обов'язки покупця в сфері електронної комерції.
Зокрема, в Законі зазначено, що покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав і обов'язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями і у випадку віддаленого укладення договору згідно із Законом №1023.