на печать

Законодательный вестник за август 2015

09.09.2015

 

 

Зберегти

Законодавчий вісник


ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

З 13.08.2015р. діє Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015р. №609-VIII.
Цим Законом, зокрема, викладено в новій редакції пп. 39.2.1.7 ПКУ, яким встановлено, що господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1-39.2.1.3 та пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються наступні умови:
- Річний дохід платника податку від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- Обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Також набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015р. №652-VIII, яким, зокрема, надана можливість припинити сплату авансових внесків посеред року підприємствам, які не одержали за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного року прибуток або отримав збиток.

Реанімована норма про можливість припинити посеред року сплату авансових внесків підприємствам.
Реанімована норма про можливість припинити посеред року сплату авансових внесків підприємствам, які не одержали за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року прибуток або отримав збиток.
Такі підприємства мають право подати податкову декларацію і фінансову звітність за перший квартал (півріччя, три квартали) звітного (податкового) року і не платити авансові внески:
• за підсумками першого кварталу: з червня-грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року;
• за півріччя: з вересня-грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року;
• за три квартали: з грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року.
Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
Такі зміни будуть внесені до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015р. №652-VIII, який, незважаючи на свою назву, «втрутився» і в деякі правила для платників податку на прибуток.
Даний закон діє 13.08.2015р.

Вартісний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів підвищено з 2500 до 6000 грн.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015р. №655-VIII були внесені зміни до пп. 14.1.138 ПКУ. Згідно з цими змінами вартісний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів підвищено з 2500 до 6000 грн.
Враховуючи порядок набрання чинності цього Закону, якщо його встигнуть офіційно опублікувати в поточному місяці, він почне діяти з 1 вересня 2015 року.

Податківці роз’яснили щодо витрат орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди.
Податківці підкреслили, що витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція і т. п.), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
Нагадаємо, що враховуються такі поліпшення на субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи».
Автори листа також відзначили, що при визначенні об'єкта оподаткування платник податків-орендар повинен збільшити фінансовий результат на суму амортизації витрат на ремонт/поліпшення об'єктів операційної оренди, визначеної згідно НП(С)БО і, одночасно, зменшити фінансовий результат на суму амортизації витрат на ремонт/поліпшення об'єктів операційної оренди, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Від себе додамо, що вищезазначені коригування фінрезультату необхідно проводити у випадку, якщо підприємство підпадає під критерії, визначені пп. 134.1.1 ПКУ.
Лист ДФСУ від 16.07.2015р. №14862/6/99-99-19-02-02-15. 

Корегування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на роялті.
Якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухгалтерського обліку визнаються роялті і відповідно ставляться на витрати в періоді їх виникнення, а для цілей оподаткування податком на прибуток такі платежі не визнаються роялті, то коригувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на різниці, встановлені пп. 140.5.5-140.5.7 ПКУ, не потрібно.
Про це податківці повідомили в листі від 18.08.2015р. №30644/7/99-99-19-02-02-17.

Податківці нагадали, щодо критеріїв віднесення до неприбуткових установ.
Податківці нагадали, що до неприбуткових установ згідно з пп. 133.4.6 ПКУ віднесено:
• бюджетні установи;
• громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
• спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
• житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийом в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або здобувався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
• об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків;
• профспілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
• сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
• інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ПКУ.
Також податківці нагадали вимоги, яким має відповідати підприємство, щоб мати статус неприбуткового:
• підприємство повинно бути створена і зареєстрована в порядку, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи повинні містити заборона розподілу отриманих доходів серед засновників, членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
• установчі документи повинні передбачати передачу активів однієї або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
• підприємство має бути внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибуток) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування витрат на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямків діяльності, визначених її установчими документами. 
ДФСУ зазначила, щодо обмежень включення платником податку до складу витрат нарахувань у зв'язку з придбанням у нерезидента, що має офшорний статус, послуг (робіт ) з інжинірингу.
У листі від 24.06.2015р. №13196/6/99-99-19-02-02-15 ДФСУ зазначила, що обмеження щодо включення платником податку до складу витрат нарахувань у зв'язку з придбанням у нерезидента, що має офшорний статус, послуг (робіт ) з інжинірингу встановлені пп. 139.1.15 ПКУ.
У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів на користь нерезидентів з офшорним статусом, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, витрати платників податку на оплату таких товарів включаються до складу їх витрат у розмірі 85% вартості цих товарів.
Дане правило починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційне опублікування Переліку офшорних зон.
Таким чином, якщо нерезидент має офшорний статус, то обмеження щодо формування податкових витрат платником податку, встановлені п. 161.2 ПКУ, застосовуються до вартості обладнання, придбаного у такого нерезидента.
Також податківці надали роз'яснення щодо порядку оподаткування дивідендів, які виплачуються юридичній особі - резиденту Кіпру.
У листі від 14.01.2015 р. №369/6/99-99-19-02-02-15 зазначено: якщо компанія (Кіпр) інвестувала в придбання акцій товариства (Україна) не менше 100 000 євро шляхом придбання акцій цього товариства на фондовому ринку і є податковим резидентом Кіпру, дивіденди, які виплачуються суспільством на користь компанії (Кіпр), оподатковуються за ставкою 5% згідно з пп. «A» п. 2 ст. 10 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.  
ДФСУ надала відповідь на питання – чи підпадає з метою оподаткування той чи інший платіж за використання комп'ютерної програми під визначення роялті?
Висновок про те, чи підпадає з метою оподаткування той чи інший платіж за використання комп'ютерної програми під визначення роялті, може бути зроблений на підставі аналізу умов договору, а саме: обмежені чи умови використання такої програми по її функціональному призначенню і чи передбачають умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності права щодо продажу, оприлюднення окремих видів об'єктів права інтелектуальної власності.
Крім того, для цілей оподаткування слід враховувати фактичне використання придбаної комп'ютерної програми: за функціональним призначенням або з іншою метою (для розробки на її базі інших програм, продажу іншому споживачеві).
Так, якщо винагорода сплачується за користування копією комп'ютерної програми кінцевим користувачем за функціональним призначенням, то така винагорода не є роялті для цілей оподаткування.
Також фахівці фіскальної служби роз'яснили, що платіж за програмне забезпечення для використання у власній господарській діяльності за функціональним призначенням з умовою обмеженого відтворення або встановлення на робочі місця в обмеженій кількості копій не визначається як роялті. Це пов'язано з тим, що використання комп'ютерної програми обмежена її функціональним призначенням, і її відтворення обмежено кількістю копій для такого використання (використання «кінцевим споживачем»).
Крім того, не підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення (екземпляр), придбане для використання за функціональним призначенням, тобто для кінцевого споживання, незалежно від того, яким чином воно було придбано (на матеріальних носіях або в електронному вигляді через мережу Інтернет).
Про це податківці повідомили в листі від 18.08.2015р. №30644/7/99-99-19-02-02-17.   
ДФСУ надала роз ясеня щодо розрахунку показників частини чистого прибутку (доходу).
Показники частини чистого прибутку (доходу) розраховуються на основі даних бухгалтерського обліку. Нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку на суб'єктів господарювання покладено обов'язок щодо формування та подання фінансової звітності за результатами квартального та річного звітного періоду.
Податковий кодекс не регулює порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, тому зміни в адмініструванні прибутку підприємств не впливають на цей порядок. При цьому частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.
Спираючись на вищевикладене, податківці дійшли висновку про те, що і розрахунок такого платежу платник зобов'язаний здійснювати за результатами квартального звітного періоду, зазначивши, що базовим звітним періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал.
Про це податківці повідомили в листі від 19.08.2015р. №30946/7/99-99-15-02-02-17.


ПДВ

ДФСУ відзвітувала про хід впровадження змін до СЕА ПДВ.
Серед іншого, податківці зазначили, що починаючи з 04.08.2015 р реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження за показником СумаНакл.
Крім того, ДФСУ буде забезпечено наступне:
1) до 10 серпня 2015 зареєстрованим платникам податку показник СумаНакл буде збільшений на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015р. і задекларованого платником у рядках 24 і 31 податкової декларації з ПДВ за червень, яка була подана платниками до 31.07. 2015р.;
2) до 20 серпня 2015 року платникам податків, які застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015р. і задекларованого в рядках 24 і 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.
Нагадаємо, 29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015р. №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
ДФСУ повідомляє про введення оновлених електронних сервісів в СЕА ПДВ.
На виконання вимог Закону від 16.07.2015р. №643-VIII, ДФСУ повідомляє про введення з 01.08.2015р. оновлених електронних сервісів в СЕА ПДВ:
J/F1301205 «Запитів відносно Отримання реквізитів Рахунку та відомостей про стан Рахунку в системі електронного адміністрування податку на Доданий ВАРТІСТЬ та суми податку, на якові ВІН має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних»
J/F1401205 «Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ»
J/F1301302 «Запитів на Отримання Інформації щодо суми Збільшення, на якові платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному Реєстрі податкових накладних (СумНакл), за рахунок суми залишком від'ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів»
J/F1401302 «Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ відносно суми Збільшення, на якові платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних»
J/F1301902 «Запитів відносно Отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ»
J/F1401902 «Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ».
За даними офіційного сайту ДФСУ.

Податківці підкріпили свою позицію щодо особливостей заповнення декларації з ПДВ з 1 липня 2015 року.
Податківці підкріпили свою позицію щодо особливостей заповнення декларації з ПДВ з 1 липня 2015 року. Так, у листі від 07.08.2015р. №29168/7/99-99-19-03-02-17 фахівці фіскальної служби розглянули особливості заповнення:
1) розділу I декларації «Податкові зобов'язання», де вказали особливості нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з придбанням товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (до речі, аналогічне роз'яснення податківці розмістили і в Базі знань «ЗІР»);
2) розділу II декларації «Податковий кредит»;
3) розділів III і IV декларації.

ДФСУ роз'яснила, хто несе відповідальність за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН - постачальник або одержувач.
ДФСУ роз'яснила, хто несе відповідальність за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН - постачальник або одержувач.
Насамперед податківці відзначили, що обов'язок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх одержувачу - платнику податків, покладена на:
- Постачальника (продавця) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їхньої вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних і вартісних показників в результаті не змінює суму компенсації;
- Одержувача (покупця) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник направляє складений розрахунок коригування одержувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН одержувачем.
Отже, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних буде нести то особа, на яку покладено обов'язки реєстрації відповідного розрахунку коригування в ЄРПН.
Слід нагадати, що згідно з оновленим п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми «штрафного» п. 120-1.1 Кодексу не застосовуються у разі порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.
Тому штрафні санкції, передбачені п. 120-1.1 ПКУ, будуть застосовуватися до розрахунків коригування, складеним починаючи з 01.10.2015р. 

У ДФСУ запитали, на яку дату платник податків повинен скласти податкову накладну при нарахуванні податкового зобов'язання.
У ДФСУ запитали, на яку дату платник податків повинен скласти податкову накладну при нарахуванні податкового зобов'язання у разі, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, зазначених у пп. «а» - «г» п. 198.5 ПКУ.
Відповідь податківців був наступним.
Якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, зазначених у пп. «а» - «г» п. 198.5 ПКУ, платник податку на дату їх придбання включає оплачену/нараховану при придбанні таких товарів/послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту (за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН).
При цьому платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), які призначені для використання в операціях, визначених у пп. «а» - «г» п. 198.5 ПКУ, і не пізніше останнього дня звітного періоду скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Якщо покупець повертає постачальнику товар, за який оплата не проводилася, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування.
Якщо покупець повертає постачальнику товар, за який оплата не проводилася, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної при здійсненні операцій з постачання такого товару, і зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
Такий розрахунок коригування покупцю не надається і відображається в розділі I «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ у відповідному рядку залежно від дати складання податкової накладної, до якої складається розрахунок коригування (до 01.02.2015 р або після 01.02.2015р.).
У листі від 20.05.2015р. №10562/6/99-99-19-03-02-15 податківці нагадали, що податкові накладні в разі постачання товарів/послуг покупцю - неплатнику ПДВ реєструються в ЄРПН і не видаються одержувачу (покупцю) товарів/послуг.
Розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються покупцеві товарів, також реєструється в ЄРПН.

Міндоходів нагадало порядок обкладення ПДВ путівок на санаторно-курортне лікування працівникам підприємств і членам їх сімей.
Податківці вкотре нагадали, що порядок оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмного забезпечення залежить від конкретних умов договору (в т. Ч. Ліцензійного).
З одного боку, умовами такого договору може бути передбачено, що ПЗ використовується без можливості його продажу або здійснення відчуження іншим способом; умови використання ПЗ не обмежені його функціональним призначенням; відтворення ПЗ не обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання (у т. ч. використання «кінцевим споживачем»).
У такому випадку отримання постачальником платежу від замовника в якості винагороди за надання зазначеного права для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті, отже така операція не є об'єктом обкладення ПДВ.
З іншого боку, якщо умовами відповідного договору передбачено, що ПЗ використовується з можливістю його продажу або здійснення відчуження іншим способом; умови використання ПЗ обмежені його функціональним призначенням; відтворення ПО обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання (у т. ч. використання «кінцевим споживачем»), то отримання постачальником платежу від замовника в якості винагороди за надання зазначеного права не буде вважатися роялті.
А значить на таку операцію буде поширюватися режим звільнення від оподаткування ПДВ згідно з п. 26-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Листи ДФСУ від 26.05.2015р. №11049/6/99-99-19-03-02-15 і від 30.04.2015р. №9480/6/99-99-19-03-02-15.

ДФСУ відповіла на питання, яким чином здійснюється сплата податкових зобов'язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях за звітні періоди лютий-травень 2015 року.
ДФСУ відповіла на питання, яким чином здійснюється сплата податкових зобов'язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях за звітні періоди лютий-травень 2015 року, які подані із запізненням.
Якщо платник ПДВ подає до контролюючого органу із запізненням декларацію з ПДВ за періоди лютий-травень 2015 року, сплата податкових зобов'язань до бюджету, визначених у такій податковій звітності, здійснюється з електронного рахунку платника.
Для цього платник податку зобов'язаний не пізніше дня подання такої звітності зарахувати на електронний рахунок суму коштів, рівну податковими зобов'язаннями, визначеними у такій податковій звітності (при відсутності або недостатності надмірно зарахованих коштів на електронному рахунку).
Перерахування коштів здійснюється на підставі додатка Д4, яке подається у складі декларації за наслідками звітного періоду, що передує звітному періоду, в якому подана з порушенням декларація за звітні періоди лютий-травень 2015 року.
У такому випадку в додатку Д4 платнику податків необхідно вказати в графі 4 суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету як сума надміру зарахованих коштів.
Наприклад: платник податків 10.10.2015р. подав до контролюючого органу із запізненням декларацію за квітень 2015 року, в якій визначив до сплати 1250 грн.
Для сплати до бюджету суми податку на додану вартість, яка визначена в такій декларації, платнику необхідно:
- Станом на 10.10.2015 р. забезпечити перерахування суми в розмірі 1250 грн. на електронний рахунок (за відсутності такої суми на електронному рахунку на цю дату);
- Подати у складі декларації за вересень 2015 додаток 4 (Д4), в якому задекларувати суму в розмірі 1250 грн. для перерахування до бюджету.


ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Верховна Рада прийняла Закон, яким затвердила прогресивну шкалу оподаткування пасивних доходів фізичних осіб.
6 серпня опубліковано Закон «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від 17.07.2015р. №653-VIII.
Закон скасовує оподаткування пенсій сім'ям загиблих і зниклих безвісти в Другій світовій війні і в період проведення антитерористичної операції.
Як зазначив заступник Глави АПУ Ростислав Павленко, це стосується сімей військовослужбовців, які загинули, пропали безвісти або померли під час Другої світової війни, а також військовослужбовців, членів партизанського руху та сімей загиблих під час Другої світової війни з числа особового складу груп самозахисту і так далі. Також не будуть обкладатися податком сім'ї осіб рядового і командного складу, які загинули внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час антитерористичної операції, захисту незалежності і територіальної цілісності України. У тому числі йдеться про служили в добровольчих батальйонах.
Документ набув чинності з 1 вересня 2015 року.

ДФСУ надала роз’яснення, щодо відображення у податковому розрахунку за формою 1ДФ результати перерахунку за попередні періоди ПДФО та військового збору у зв'язку.
ДФСУ відповіла на питання, як у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відобразити результати перерахунку за попередні періоди ПДФО та військового збору у зв'язку з отриманням суми компенсації середнього заробітку працівника, покликаного на військову службу за призовом при мобілізації, на особливий період.
У разі повернення коштів з Держбюджету в рамках компенсації середнього заробітку мобілізованого працівника роботодавець проводить перерахунок на повернення податку і вказує результати перерахунку в податковому розрахунку за ф. 1ДФ у періоді, в якому був проведений такий повернення, з від'ємним значенням.
Наприклад:
Мобілізованого працівникові роботодавець за I квартал 2015 нарахував середньомісячний дохід у сумі 12000 грн., З них відрахований ПДФО 1735,20грн. і військовий збір 180 грн.
Відображення в податковому розрахунку ф. 1ДФ за I квартал 2015:
1) у розділі I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на Користь фізичних осіб, и суми утриманого з них податку»:
- Графи 3а, 3 «Сума нарахованого/виплаченого доходу» - 12 000 грн.;
- Графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» - 1735,20 грн.;
- Графа «Ознака доходу» - 101;
2) у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір», рядок «Військовий збір»:
- Графи 3а, 3 «Сума нарахованого/виплаченого доходу» - 12 000 грн.;
- Графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» - 180 грн.
У II кварталі органи соцзахисту виплатили підприємству компенсацію в межах середнього заробітку працівника за I і II квартали 2015 року.
Відображення в податковому розрахунку ф. 1ДФ за II квартал 2015:
1) у розділі I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на Користь фізичних осіб, и суми утриманого з них податку»:
- Графи 3а, 3 «Сума нарахованого/виплаченого доходу» - 24 000 грн.;
- Графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» - 0 грн.;
- Графа «Ознака доходу» - 128.
При цьому необхідно провести сторно за ознакою «101» щодо сум, відображених у звітності за I квартал 2015 року, і проставити їх у звітності за II квартал 2015 зі знаком мінус щодо сум нарахованого та виплаченого доходу, тобто:
- Графи 3а, 3 «Сума нарахованого/виплаченого доходу» - «-12000 грн.»;
- Графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» - «- 1735,20 грн.».
У розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір», рядок «Військовий збір»:
- Графи 3а, 3 «Сума нарахованого/виплаченого доходу» - 12 000 грн.;
- Графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» - «-180 грн.».
C таким роз'ясненням можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.


ПРАЦЯ ТА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо святкових днів у 2016 році.
У наступному році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:
1 січня - Новий рік;
7 січня - Різдво Христове;
8 березня - Міжнародний жіночий день;
1 травня - Великдень;
1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня День Перемоги;
19 червня - Трійця;
28 червня - День Конституції України;
24 серпня - День незалежності України;
14 жовтня - День захисника України.
Разом з цим, фахівці Мінсоцполітики в листі від 20.07.2015р. №10846/0/14-15/13 повідомили, що в 2016 році на 1 травня (неділя) припадає два свята - День міжнародної солідарності трудящих і Великдень. При цьому, незважаючи на те, що з вихідним днем збігається два святкові дні, переносу підлягає тільки один день - неділю (1 травня) на вівторок (3 травня).
Зазначене розпорядження носить рекомендаційний характер, тому рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа. 

Мінсоцполітики повідомили про порядок повернення до роботи демобілізованих працівників.
У листі від 10.06.2015р. №231/06/186-15 фахівці Мінсоцполітики повідомили, що працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, приступає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця.
Датою звільнення працівника, який працював на цій посаді за строковим трудовим договором, буде останній день перед днем, в який основний працівник приступає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, що має бути відображено в розпорядчому акті роботодавця.
Щодо того, як внести запис в лицьові картки, фахівці Мінсоцполітики порадили звернутися за інформацією в Міноборони.
Крім того, у листі від 16.07.2015р. №302/06/186-15 Мінсоцполітики зазначило, що демобілізовані працівники, що не продовжують військову службу за контрактом, з урахуванням часу перевезення до місця проживання (перебування) повинні приступити до роботи.
До працівників, які без поважних причин своєчасно не приступили до роботи, можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення.
У табелі обліку використання робочого часу відсутність на роботі з поважних причин доцільно відзначати умовним позначенням «І» - інші причини неявок, а відсутність на роботі без поважних причин - умовним позначенням «ПР» - прогул.
Застосування роботодавцем дисциплінарних стягнень до працівників є його правом.

Змінено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
Кабмін вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.95р. №100. Відповідна постанову від 29.07.2015р. №542 набрала чинності з дня офіційного опублікування – 07.08.2015р.
Так, працівникам, які були демобілізовані і повторно покликані для проходження військової служби за призовом при мобілізації, обчислення середньої зарплати здійснюється з урахуванням норм цього Порядку.
Якщо розрахована в установленому порядку середня зарплата нижче середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом періоду попередньої військової служби, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом при мобілізації, на особливий період.
Нагадаємо, Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабміну від 4 березня 2015 року №105.

Щодо необхідності проведення індексації заробітної плати.
Проведення індексації заробітної плати є прямим обов'язком роботодавця, а її невиплата прирівнюється до невиплати заробітної плати з усіма витікаючими наслідками за таке порушення.
Виплата індексації - це ще одна вагома стаття витрат і запаморочливий порядок розрахунку безпосередньо суми індексації. У зв'язку з цим, все більше і більше роботодавців приймають рішення щодо так званої «оптимізації» індексації. Одними з таких способів є щомісячне підвищення заробітної плати, звільнення і повторний прийом працівника на роботу.
Разом з тим, з листа Держінспекції з праці від 20.07.2015р. №1276/24/2/01/2216-15 можна прийти до висновку, що заради зменшення витрат на індексацію працівникові можна «погіршити» умови роботи. Тобто підняти заробітну плату, а потім зменшити до попереднього рівня.
Звичайно, це все має бути документально оформлено згідно зі ст. 32, 97, 103 КЗпП.
Як бачимо, такий спосіб «не індексації» не з легких. Рішення про його використання приймається індивідуально.
Від себе додамо, що за не проведення індексації заробітної плати передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств від 510 до 1700 грн.

Федерація профспілок України розробила Методичні рекомендації щодо порядку вирішення колективних трудових спорів.
Федерація профспілок України розробила Методичні рекомендації щодо порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) з метою захисту прав працівників.
Так, у Методрекомендаціях зазначено, що національне законодавство передбачає процедури, яких необхідно дотримуватися з моменту виникнення колективного трудового спору до початку страйку. Це умови, виконання яких є обов'язковим для працівників та їх організацій під час реалізації права на страйк.
І одним з найголовніших вимог є вичерпання всіх можливостей вирішення колективного трудового спору за допомогою процедур примирення до початку оголошення страйку.
Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу), які застосовуються як крайній засіб вирішення колективного трудового спору або конфлікту (коли всі інші можливості вичерпано).
Страйк неправомірно застосовувати без дотримання процедур вирішення колективного трудового спору!
Першим етапом є висунення вимог профспілки до сторони роботодавця.
Далі такі вимоги, оформлені відповідним протоколом, направляються стороні роботодавця.
Сторона роботодавця зобов'язана розглянути вимоги працівників, категорій працівників, колективу працівників або профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня отримання вимог.
І тільки у випадку, якщо всі ці дії не привели до розв'язання колективного трудового спору мирним шляхом, то проводиться страйк.
Також коментований документ містить:
- Варіанти протестних дій: публічні виступи, листи протесту чи підтримки, гасла, карикатури і символи, прапори, плакати і наочні засоби, сидіння, стояння, невихід із транспорту, ходіння на місці, блокування шляхів, невихід після закінчення роботи і т. п.;
- Зразки документів, які оформляються при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).

Мінсоцполітики роз’яснило щодо звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
Мінсоцполітики в листі від 13.08.2014р. №88/0/15-14/06 роз'яснило, що звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору (контракту) допускається як в період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки таке звільнення працівника не є ініціативою роботодавця, а лише наслідком закінчення терміну дії трудового договору (контракту).
Звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, не допускається. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Правила про неприпустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються випадків, коли розірвання трудового договору згідно з чинним законодавством здійснюється з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тобто коли трудовий договір з працівником укладений на невизначений строк або коли терміновий трудовий договір ще не закінчився.
Разом з тим, у коментованому листі зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 391 КЗпП трудові договори, які були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП, вважаються укладеними на невизначений термін.
Отже, трудові договори у формі контракту, які переукладалися кілька разів на новий термін, не можуть вважатися укладеними на невизначений термін, оскільки їх застосування підпадає під норми ч. 2 ст. 23 КЗпП.
 
ДФСУ відповіла на питання, чи необхідно роботодавцю здійснити перерахунок понижуючого коефіцієнта за попередні періоди у зв'язку з отриманням компенсації в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, показники за якими брали участь у його розрахунку?
Податківці нагадали, що для розрахунку понижуючого коефіцієнта береться, зокрема, показник «База нарахування у звітному Місяці», який розраховується як сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄСВ у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
Оскільки сума середнього заробітку мобілізованих працівників є базою нарахування єдиного внеску, то вона враховується при обчисленні показника «База нарахування у звітному Місяці».
Далі податківці відзначили, що отримана роботодавцем компенсація не є базою нарахування та утримання ЄСВ.
Враховуючи те, що в разі отримання працедавцем компенсації за попередній звітний період, в якому розмір ЄСВ застосовувався зі знижувальним коефіцієнтом, значення показника «База нарахування звітного періоду» зменшується на суму компенсації, то такий роботодавець повинен здійснити перерахунок понижуючого коефіцієнта за відповідний звітний період.

ПФУ в нагадав формулу для розрахунку розміру пенсії.
ПФУ в листі від 30.06.2015р. №32807/02-20 нагадав формулу для розрахунку розміру пенсії, вказавши при цьому, що формула розрахунку розміру пенсії працюючого і непрацюючого пенсіонера однакова.
Так, пенсійне забезпечення громадян України, які мають право, зокрема, на пенсію за віком, визначено Законом №1058.
Формула, за якою визначається розмір пенсії за віком, передбачена ст. 27 Закону №1058, а саме:
П = Зп х Кс, де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена згідно ст. 40 Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 Закону №1058.
У свою чергу, коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи визначається за формулою:
Кс = См х Вс (100% х 12), де:
См - сума місяців страхового стажу;
НД - величина оцінки одного року страхового стажу у відсотках (на сьогодні дорівнює 1,35%).
Разом з тим, період страхового стажу, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, визначений ч. 1 ст. 40 Закону №1058.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховані для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.


ЗВІТНІСТЬ

Мінфін наказом від 23.07.2015р. №664 вніс деякі корективи в національні стандарти і методичні рекомендації з бухгалтерського обліку для держсектора.
Завдяки цим змінам бюджетники отримали можливість, зокрема:
• не нараховувати амортизацію на об'єкти ОС, доступ до яких обмежений у зв'язку з тим, що вони знаходяться в Криму і/або на території проведення АТО;
• передбачити в наказі про облікову політику нарахування амортизації на річну дату балансу за рішенням керівника суб'єкта держсектора;
• застосовувати кореспонденцію субрахунків бухобліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов'язаннями, яка не передбачена Типовий кореспонденцією субрахунків;
• проводити оцінку придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання майна, за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі суб'єкта державного сектору, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації;
• не застосовувати правило обліку основних засобів у гривнях без копійок;
• визнавати первісної вартість основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб'єктів державного сектора), про яку є достовірна інформація, зокрема, згідно відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, які включаються до первісної вартості.
Крім того, змінам піддалися План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, а також Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ.
Наказ набув чинності з 04.09.2015 року.

Законодавець спростив життя платникам податків, які звітують по пошті.
Законодавець спростив життя платникам податків, які звітують по пошті. Так, згідно зі змінами, які будуть внесені до ПКУ після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015р. №655-VIII, надсилати податкову декларацію поштою на адресу контролюючого органу платник податку буде зобов'язаний не пізніше, ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. Сьогодні - не пізніше, ніж за десять днів.
Ще одна зміна стосується подання в довільній формі доповнення до декларації, яка на думку платника податку збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору. У п. 46.4 ПКУ будуть додані уточнення про те, що платник податків, для якого ПКУ встановлено обов'язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронному вигляді.
Нагадаємо, Закон №655 був підписаний Президентом в п'ятницю, 7 серпня. Враховуючи порядок набрання чинності цього Закону, якщо його встигнуть офіційно опублікувати в поточному місяці, він почне діяти з 1 вересня 2015 року.

ДФСУ відповіла, з якої дати буде використовуватися нова форма Податкової декларації з плати за землю.
Податківці відповіли, з якої дати буде використовуватися нова форма Податкової декларації з плати за землю.
Нова форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015р. №560, який набув чинності 31.07.2015р.
Враховуючи те, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, то форма Податкової декларації з плати за землю буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.01.2016р., в тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податкової звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
 

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Нацбанк зазначив щодо надходжень в іноземній валюті із-за меж материкової території України на користь резидентів від суб'єктів Криму.
Надходження в іноземній валюті з-за меж материкової території України на користь резидентів від суб'єктів Криму підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України з дотриманням порядку та в розмірі, які встановлені законодавством України, зокрема, постановою №354.
Про це Нацбанк повідомив у листі від 03.08.2015р. №40-02015/54281.
Регулятор нагадав про обов'язковий продаж на міжбанку 75% надходжень валютної виручки на користь резидентів. При цьому зазначив, що вимоги законодавства України щодо обов'язкового продажу надходжень (у тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб та їхніх відокремлених підрозділах із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим».
Тобто Закон звільняє від обов'язкового продажу надходження в іноземній валюті на користь суб'єктів Криму, однак не містить аналогічних винятків для надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб'єктів Криму.
Слід також враховувати, що банкам України заборонено встановлювати кореспондентські відносини з банками України та іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, які розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території АР Крим та м. Севастополя, і відкривати відокремлені підрозділи на цій території.
Оскільки можливість відкриття банками України рахунків суб'єктам Криму на території ВЕЗ «Крим» відсутній, то перерахування цими суб'єктами коштів в іноземній валюті на користь резидентів можуть здійснюватися виключно з рахунків, відкритих в зарубіжних банках.

Нацбанк привів Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою №516, у відповідність із законодавством.
Національний банк привів Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою від 03.12.2003р. №516, у відповідність із Законом від 14.05.2015р. №424-VIII.
Відповідна постанова НБУ від 12.08.2015р. №520 набула чинності 15 серпня.
Так, за договором банківського вкладу (депозиту) на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину і нараховані відсотки на першу вимогу вкладника.
За договором банківського строкового вкладу (депозиту) банк зобов'язаний видати вклад та нараховані відсотки за цим вкладом із закінченням строку, визначеного в договорі банківського вкладу (депозиту).
Повернення вкладнику банківського строкового вкладу (депозиту) і нарахованих відсотків за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливий виключно у випадках, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу (депозиту).
Нагадаємо, з 6 червня діє Закон №424-VIII, згідно з яким дострокове повернення вкладу та нарахованих відсотків по ньому можливий виключно у випадку, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Правління Нацбанку прийняло рішення про зниження облікової ставки з 28 серпня 2015 року.
Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки з 28 серпня 2015 року зі 30% до 27%. Про це регулятор повідомив на своєму сайті.
Жорстка грошово-кредитна політика, яку проводив регулятор протягом останніх шести місяців, зробила істотний сприяння зниженню інфляційних і девальваційних очікувань, стабілізації валютного ринку і, як наслідок, формуванню стійкого тренда на уповільнення інфляції. Приріст індексу споживчих цін у річному вимірі знижується третій місяць поспіль, а в помісячному вимірі в липні була зафіксована дефляція.
Поліпшення ситуації на валютному ринку і стабілізація інфляційних очікувань сприяє поверненню депозитів у банківську систему.
Нацбанк надалі очікує збереження дезінфляційна тренда завдяки утриманню відносної стабільності на валютному ринку, завершенню основної хвилі підвищення житлово-комунальних тарифів і досить повільного відновлення споживчого попиту. Додатковим фактором будуть високі показники врожаю зернових, овочів і фруктів, що вплине на стриману динаміку цін на продовольчі товари.
Разом з тим, незважаючи на зниження облікової ставки з високого поточного рівня, грошово-кредитна політика буде залишатися відносно жорсткою для підтримки дезінфляційної тенденції та запобігання впливу на економіку України зовнішніх потрясінь, які на даний час спостерігаються на світових товарних і фінансових ринках.


ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

ДФСУ повідомила про новий електронний сервіс, за допомогою якого є можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний РРО в органах ГФС.
ДФСУ повідомила про новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб'єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний РРО в органах ГФС.
Зокрема, суб'єкт господарювання завдяки сервісу може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб'єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), про дату реєстрації, номері останньої КОРО, зареєстрованої на такий РРО, датою її реєстрації тощо
Також впроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб'єктами господарювання книгах обліку розрахункових операцій.
Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрація яких скасована за заявою суб'єкта господарювання або з ініціативи органів ГФС.
Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ГФС в розділах «Інформація про РРО» і «Інформація про книги ОРО».


ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ВРУ ратифіковано Конвенцію між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна та Протоколу до неї» від 15.07.2015р. №606-VIII.
У газеті «Голос України» №141-142 за 06.08.2015р. опубліковано Закон «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна та Протоколу до неї» від 15.07.2015р. №606-VIII. Він набув чинності 17 серпня 2015 року.
Конвенція сприятиме уникненню подвійного оподаткування, запобігання ухиленню від сплати податків і взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. При цьому ратифікація Конвенції запобігає ухилення від сплати податків резидентами двох країн, оскільки забезпечує розширений обмін інформацією між податковими органами України та Ірландії.
Конвенція повністю відповідає модельної конвенції ОЕСР і встановлює такі ставки оподаткування:
• дивіденди - загальна ставка 15%; 5% - для дивідендів, які отримує компанія, що володіє не менше ніж 25% капіталу компанії, яка такі дивіденди виплачує;
• відсотки - загальна ставка 10%; 5% - для відсотків, виплачуваних у зв'язку з продажем в кредит промислового, комерційного або наукового обладнання; відсотків за банківською позикою;
• роялті - загальна ставка 10%; 5% - для роялті щодо авторських прав на наукові твори, патенту, торгової марки, секретної формули, процесу або інформації щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.


ІНШЕ

Нацбанк нагадав, що в разі порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Нацбанк у листі від 06.07.2015р. №20-06007/46492 нагадав, що в разі порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, яка не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, повинні вирішуватися з банком згідно з умовами укладеного договору, а в разі недосягнення згоди - в судовому порядку.
При цьому регулятор зазначив, що Положення про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012р. №346, не передбачає застосування до банку заходів впливу на підставі звернення клієнтів банку.

З 9 липня набувають чинності зміни, згідно з якими Закон про Держбюджет на 2014 рік.
Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку переміщення товарів в район або з району проведення антитерористичної операції» від 17.07.2015р. №649-VIII передбачено низку змін до законодавства.
Так, КпАП буде доповнено статтею 204-3, згідно з якою порушення порядку переміщення товарів в район або з району АТО тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від 170 до 1700 грн. з конфіскацією таких товарів.
Повторне порушення тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від 1700 до 3400 грн. з конфіскацією таких товарів.
Документ набирає чинності через два тижні після опублікування.
Звертаємо увагу, що Мінекономрозвитку оприлюднило проект Порядку переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим.

 

Затверджено перелік відомостей, які повинні бути приведені у наказах про проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Тепер перелік відомостей, які повинні бути приведені у наказах про проведення документальної виїзної або фактичної перевірки, чітко визначено на законодавчому рівні. І після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015р. №655-VIII такі накази обов'язково повинні будуть містити:
- Дату видачі;
- Найменування контролюючого органу;
- Найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові перевіряється фізичної особи - платника податку) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться;
- Мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ;
- Дату початку та тривалість перевірки;
- Період діяльності, який буде перевірятися.
Наказ про проведення перевірки дійсний при наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника і скріпленні печаткою контролюючого органу.
У разі ж не допуску контролерів до фактичній перевірці, за наявності законних підстав для її проведення, до платника податків зможуть тепер застосувати адміністративний арешт майна. На сьогодні ПКУ передбачає застосування таких заходів тільки щодо недопущення до документальній перевірці.
Нагадаємо, якщо Закон №655 почав діяти з 1 вересня 2015 року.

Кабмін вніс зміни до Положення про ДФСУ.
Кабмін вніс зміни до Положення про ДФСУ. Так, з моменту вступу в силу (07.08.2015р.) постанови від 22.07.2015р. №548 робота фіскального відомства координуватиметься Кабміном через Міністра фінансів.
Також ДФСУ, крім іншого, буде:
• здійснювати контроль за проведенням роботи з відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов'язань та/або податкового боргу, а також недоїмки зі сплати ЄСВ;
• організовувати у межах повноважень списання безнадійного податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ. 

Для прискорення появи на українському ринку платіжних послуг відомих сучасних міжнародних систем інтернет-розрахунків НБУ вніс зміни до Положення про порядок реєстрації платіжних систем.
Для прискорення появи на українському ринку платіжних послуг відомих сучасних міжнародних систем інтернет-розрахунків (таких, як PayPal, ApplePay, GoogleWallet та ін.) НБУ вніс зміни до Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури та про електронні гроші в Україні.
Таким чином НБУ реалізував перший етап впровадження змін щодо спрощення отримання транскордонних платежів резидентами і створив умови для використання функціональних можливостей і базових сервісів міжнародних систем інтернет-розрахунків при здійсненні резидентами України транскордонних операцій, а саме:
1) відправки коштів з України з використанням платіжних карток для розрахунків або для зарахування на e-wallets для подальших розрахунків;
2) отримання резидентами (як фізичними особами, так і підприємцями) коштів за продані товари/послуги від нерезидентів;
3) використання більшості доступних сервісів електронних грошей.
Надалі регулятор планує розробити зміни до законодавства, в тому числі до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (до кінця 2015 року), що дозволить розширити можливості використання електронних грошей резидентами України. У I кварталі 2016 року планують реалізація третього етапу лібералізації валютного законодавства для забезпечення використання резидентами України всього спектру послуг, які надають міжнародні системи інтернет-розрахунків.
За даними сайту НБУ.

На три місяці будуть звільнені від пені платники податків при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання.
На три місяці будуть звільнені від пені платники податків при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання, а також у разі внесення змін до податкової звітності в результаті самостійного виявлення помилок.
Так, пеня при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання буде нараховуватися після закінчення 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання. А також взагалі не нараховуватиметься у разі самостійного виправлення помилок у звітності протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Такі зміни будуть внесені до ст. 129 ПКУ відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015р. №655-VIII.
Закон набув чинності з 01.09.2015р.