на печать

Законодательный вестник за июль 2015

07.08.2015

 

 

Зберегти

Законодавчий вісник


ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Мінфін виключив з бюджетної класифікації коди авансових платежів з податку на прибуток.
Міністерство фінансів наказом від 20.07.2015р. №651 виключило з бюджетної класифікації коди авансових платежів з податку на прибуток (з 11023100 по 11024600), об'єднавши їх з відповідними кодами самого податку на прибуток.
Таким чином, зроблено перший крок до ліквідації переплат з податку на прибуток, загальна сума яких, за даними Мінфіну, складає близько 25 млрд. грн.
У Мінфіні зазначили, що уряд не може одночасно використовувати всю суму переплаченого податку для взаємозаліку по сплаті податків підприємствами, оскільки це створить неприпустиму навантаження на держбюджет. Але для системного вирішення проблем по переплаті податку на прибуток Мінфін вирішив об'єднати рахунки для сплати податку на прибуток і рахунки по сплаті цього податку авансом.
Такий крок Мінфіну можна тільки вітати, адже він дозволить автоматично об'єднати всі переплати з податку на прибуток в особових картках платників податків і врахувати їх під час сплати поточних зобов'язань з цього податку, що, в свою чергу, дозволить уникнути відтоку оборотних коштів платників податків і переплати податку на прибуток до бюджету.

Чи поширюється норма п. 31 підр. 10 розд. XX ПКУ на застосування штрафних санкцій за несплату в 2015 році авансових внесків з податку на прибуток?
ДФСУ відповіла на питання, чи поширюється норма п. 31 підр. 10 розд. XX ПКУ на застосування штрафних санкцій за несплату в 2015 році авансових внесків з податку на прибуток.
Відразу нагадаємо, що п. 31 підр. 10 розд. XX ПКУ звільняє від відповідальності платників за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати за результатами діяльності за 2015 рік.
Податківці у своєму роз'ясненні дотримуються фіскальної позиції і відзначають, що вказаний пункт не поширюється на застосування штрафних санкцій за несплату авансових внесків з податку на прибуток.
Якщо платник не сплачує авансові внески з податку на прибуток протягом визначених строків, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу:
• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.


ПДВ

Податківці нагадали, як заповнити платіжне доручення на перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок СЕА ПДВ.
Податківці Солом'янського району м. Києва нагадали, як заповнити платіжне доручення на перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок СЕА ПДВ.
Заповнення реквізитів одержувача в платіжних дорученнях здійснюється наступним чином:
- У полі «Одержувач» вказується найменування платника;
- У полі «Код» проставляється код ЄДРПОУ платника;
- У полі «Банк одержувача» вказується «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- У полі «Код банку» заповнюється «899998»;
- У полі «№Рахунку» наводиться номер рахунку, зазначений в електронному повідомленні. Якщо номер рахунку не надійшов, його необхідно отримати в Центрі обслуговування платників територіальних органів ГФС за основним місцем обліку.
Разом з тим, поле «Призначення платежу» платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004р. №22.
ВАСУ визнав, що ТОВ має права формувати податковий кредит з придбання товару у контрагента, відсутнього за своїм місцезнаходженням, і за відсутності документів про перевезення, що нібито свідчить про нереальність операції.
Вищий адміністративний суд України визнав помилковим висновок судів попередніх судових інстанцій про те, що ТОВ не мало права формувати податковий кредит з придбання товару у контрагента, відсутнього за своїм місцезнаходженням, і за відсутності документів про перевезення, що нібито свідчить про нереальність госпоперації.
Правова позиція ВАСУ заснована на наявних первинних документах і обставин (зокрема, подальшому продажі придбаного товару), які в їх сукупності свідчать про фактичний рух активів в рамках госпдіяльності ТОВ, і враховує такі принципи податкового законодавства, як індивідуальне застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, сумлінність платника податків та достовірність задекларованих ним даних обліку.
На думку ВАСУ, дефектність і навіть фіктивність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про обізнаність останнього з протиправною характером діяльності контрагента або про дефектність самих госпоперацій, відсутності в них ділової мети. Відсутність ТТН теж не є підставою для беззастережного виведення про завищення ТОВ суми податкового кредиту з ПДВ, адже ТТН є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не з спірного договору поставки.
Посилання ж судів попередньої інстанції на відсутність актів прийому-передачі виконаних робіт взагалі безпідставні, тому що ці документи фіксують факти прийому-передачі виконаних робіт від виконавця до замовника, а не факт купівлі-продажу товару.
Про це йдеться в постанові ВАСУ від 15.01.2015 у справі №К/9991/56051/11.
Таке рішення не може не радувати. Але до яких пір у пошуках правди платники будуть змушені проходити всі ступені оскарження аж до касації?

Податківці роз'яснили щодо відшкодування орендарем орендодавцю податку на нерухомість.
Тернопільські податківці на своєму сайті роз'яснили, що якщо згідно з договором оренди орендар відшкодовує орендодавцю податок на нерухомість, то таке відшкодування вважається частиною орендної плати і в її складі обкладається ПДВ на загальних підставах.
Таку позицію вони спробували обґрунтувати статтею 797 Цивільного кодексу, згідно з якою плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (його частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (за умови надання права користування). Однак, як нескладно помітити, в цій статті не йдеться про податок на нерухомість, тому посилання на неї виглядає абсолютно непереконливо.
Інша справа, що абсолютно незрозуміло, чому орендар повинен окремо компенсувати податок на нерухомість? Платником цього податку, відповідно до ст. 266 ПКУ, є власник. Перекласти на орендаря сплату він юридично не може. Відповідно, і розглядати компенсацію як «транзитні кошти» у нього теж немає ніяких підстав. По суті, це просто його постійні витрати, виходячи з яких він повинен формувати вартість оренди.
А щоб не виникало жодних питань щодо ПДВ, в договорі оренди попросту не потрібно виділяти окремою сумою компенсацію податку на нерухомість.

Оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмного забезпечення залежить від умов ліцензійного договору.
Якщо умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення без можливості його продажу або відчуження іншим способом, та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення та його відтворення не обмежена кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем» ), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата в якості винагороди за надання зазначеного права для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті і, відповідно, така операція не обкладається ПДВ.
Якщо умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення з можливістю його продажу або здійснення відчуження іншим способом, та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення і його відтворення обмежена кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем» ), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата в якості винагороди за надання зазначеного права не буде вважатися роялті.
На таку операцію поширюється режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. 26.1 підрозділ. 2 розд. XX ПКУ.
Лист ДФСУ від 27.05.2015р. №11175/6/99-99-19-03-02-15. 

Податківці відповіли за які періоди розраховується перший «овердрафт»?
Податківці відповіли, що 1 липня 2015 при розрахунку овердрафту враховані суми ПДВ, нараховані за деклараціями за звітні періоди червень 2014 - травень 2015 включно, подані до 30.06.2015 року, а також уточненими розрахунками, термін нарахування яких припадає на період з 01.07 .2014 по 30.06.2015.
При розрахунку овердрафту за станом на 01.10.2015 року будуть враховуватися нараховані до сплати суми податку протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересня 2014 - серпень 2015 включно і уточнюючі розрахунки, термін нарахування яких припадає на період з 01.10.2014 по 30.09.2015).
Приклад: якщо платником податку за період 01.07.2014 по 30.06.2015 задекларована в рядку 25.1 податкової декларації до сплати в бюджет сума у розмірі 120 тис. грн. і з такої суми 80 тис. грн. сплачено до бюджету грошовими коштами, а 40 тис. грн. погашено за рахунок переплат, сума овердрафту складе 10 тис. грн. (120/12).

Фіскальна служба ввела ряд сервісів на отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ.
Коди форм для формування запитів та витягів наступні:
- J/F1300103 - Запит щодо отримання відомостей з ЄРПН;
- J/F1400103 - Витяг з ЄРПН (надається як на зазначену дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати на номери документа та суми податку);
- J/F1301204 - Запит на отримання реквізитів рахунку і відомостей про стан рахунку в СЕА ПДВ та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до ЄРПН;
- J/F1401204 - Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ;
- J/F1301301 - Запит на отримання інформації про суму збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, за рахунок сум від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, які були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ;
- J/F1401301 - Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ по сумі збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;
- J/F1301401 - Запит щодо отримання відомостей з ЄРПН;
- J/F1401401 - Витяг з ЄРПН (надається за виданими податковими накладними та розрахунків коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації по запитуваний період);
- J/F1301901 - Запит на отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;
- J/F1401901 - Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ.
Детальніше про сервіси - на сайті ДФСУ.

ДФСУ у зв'язку з запровадженням з 1 липня 2015 року системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі повідомляє.
Всі податкові накладні з 1 лютого 2015 підлягають реєстрації в ЄРПН (п. 11 підр. 2 розд. XX ПКУ) не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
За порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПКУ, норми якої в повному обсязі заробили з 1 липня 2015 року.
Тобто при порушенні в липні 2015 15-денного терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у червні 2015 року, 10% -й штраф не застосовується. Однак фіскали вказаний нюанс застосування штрафних санкцій прокоментували не зовсім чітко.
При цьому слід мати на увазі, що з 01.07.2015р. за порушення зазначеного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п'ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунки коригування.
У той же час, якщо реєстраційна сума менше ніж сума ПДВ, зазначена в податковій накладній або розрахунку коригування, до реєстрації зазначених податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено. До речі, така проблема постала перед платниками ПДВ на початку липня при реєстрації в ЄРПН червневих і липневих податкових накладних. Однак реєстрація стає можливою за умови збільшення реєстраційної суми. Таке можливо за рахунок:
• отриманих податкових накладних та розрахунків коригування (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
• сплати ПДВ на митниці при розмитнені товарів;
• поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).
При цьому податківці також нагадали, що реєстраційна сума платників податку автоматично збільшена:
01.07.2015р. на так звану суму овердрафту: середньомісячний розмір податку, задекларований і погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;
08.07.2015р. на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих за станом на 1 липня 2015 року.
Лист ДФСУ від 14.07.2015р. №25450/7/99-99-19-03-01-17.


ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Президент України повернув до Верховної Ради із зауваженнями законопроект №2576.
Президент України повернув до Верховної Ради із зауваженнями законопроект №2576 «Про внесення змін до Податкового кодексу України про справедливе оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати», який був прийнятий ще 19.05.2015р.
Нагадаємо, що цим законопроектом було запропоновано дві багатообіцяючі поправки до Податкового кодексу і Закону про ЄСВ:
1) збільшити граничний розмір заробітної плати, починаючи з якого застосовується ставка ПДФО 20% - з 10 до 17 мінімальних зарплат, тобто. Е. До граничного рівня доходу, починаючи з якого не нараховується і не утримується ЄСВ. Набуття чинності цієї норми означало б, що підвищена ставка ПДФО 20% застосовувалася б тільки до тієї частини зарплати, яка вже не обкладається ЄСВ, що цілком розумно;
2) зменшити знижувальний коефіцієнт до ставок ЄСВ, який буде застосовуватися в 2016 році без жодних умов, з 0,6 до 0,4.
Першу ініціативу Президент підтримав, але запропонував ряд правок до пов'язаних нормам Податкового кодексу. Зокрема, він зазначив, що одночасно потрібно збільшити річну суму оподатковуваного доходу, з перевищення якої за підсумками річного перерахунку застосовується ставка 20%, з 120 до 204 мінімальних зарплат. Це цілком логічно, треба визнати, у Президента хороші радники, які помітили недоробку депутатів.
А ось другу поправку Президент забракував, зазначивши, що вона призведе до великих втрат Пенсійного фонду. Чим у такому разі стимулювати бізнес до виведення зарплат з тіні, він, на жаль, не запропонував.
Зауваження Президента в даний час знаходяться на розгляді Комітету ВР з податкової та митної політики.
 
Фіскальні органи ще раз нагадали, щодо компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників.
Фіскальні органи ще раз нагадали, що компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників не включаються в оподатковуваний дохід таких працівників, тобто не оподатковуються ПДФО.
Разом з цим згідно з пп. 164.2.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Тобто у разі нарахування (виплати, надання) працедавцем суми середнього заробітку мобілізованим працівникам, зазначений дохід є об'єктом обкладення ПДФО.
З метою оподаткування доходи, отримані мобілізованими у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
Відповідно до норм чинного законодавства роботодавець та/або податковий агент має право здійснити перерахунок сум нарахованих доходів і утриманого ПДФО за будь-який період і в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.
Отже, роботодавець після отримання компенсаційної виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, виплачуваної відповідно до Порядку №105, має право здійснити перерахунок ПДФО, нарахованого на суми середнього заробітку мобілізованих.

 

ПРАЦЯ ТА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Як повідомляти ДФСУ про прийнятих працівників з 27 червня - за старою або за новою формою?
27 червня 2015 в газеті «Урядовий кур'єр» офіційно опубліковано постанову КМУ «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийом працівників на роботу» від 17.06.2015р. №413. За загальним правилом, нормативні документи Кабміну вступають чинності з дня опублікування (якщо інше не передбачено самими документами). Але «Урядовий кур'єр» опублікував документ лише частково.
У згаданому випуску є тільки текст постанови, але немає самої форми повідомлення.
Фахівці в галузі права зазначають, що цього недостатньо, і для того, щоб документ набув чинності, необхідно його повне опублікування. Адже як можна виконувати нормативно-правовий акт, не маючи його повного тексту?
Однак не можна виключати, що податківці можуть мати іншу думку на цей рахунок, і вже починаючи з 27 червня 2015 вимагатимуть повідомлення про прийнятих працівників за встановленою формою.
У зв'язку з цим нагадуємо, що з 01.01.2015 р в ст. 24 КЗпП внесені зміни, згідно з якими працівник не може бути допущений до роботи без:
- Укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу;
- Повідомлення органів ГФС про прийом працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Повідомлення про прийом працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) або фізичною особою до територіальних органів ГФС за місцем обліку як платника ЄСВ за затвердженою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- Засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- На паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- На паперових носіях, якщо трудові договори укладені не більше ніж з п'ятьма особами.
Відповідно до ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
- Фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлене на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ - в 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення;
- Порушення інших вимог трудового законодавства - у розмірі мінімальної зарплати.

КМУ затвердив новий Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми.
Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця затверджений постановою Кабміну від 26.06.2015р. №440.
Згідно з новим Порядком дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах, визначених частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, усувається колізія між згаданим Законом та колишнім Порядком, який був затверджений постановою КМУ від 06.05.2001р. №439.
Лікарняні за перші п'ять днів за рахунок роботодавця і за наступні дні за рахунок Фонду тепер будуть оплачуватися в однаковому розмірі, залежно від страхового стажу.

 


КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Відповідальність за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів.
Державна фіскальна служба на своєму офіційному сайті нагадала, що за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державних цільових фондів. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлені пунктом 129.6 ПКУ.
Згідно з п. 129.7 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у разі несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
Суб'єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт їх подання до установи банку.

 

ІНШЕ

Верховна Раду ратифікувала Конвенції між Україною та Ірландією про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень від податків на доходи і доходи від відчуження майна.
Мінфін на своєму сайті повідомляє про ратифікацію Верховною Радою Конвенції між Україною та Ірландією про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень від податків на доходи і доходи від відчуження майна (законопроект №49).
Внаслідок ратифікацію Конвенції з Ірландією суб'єкти господарювання обох країн отримали певні гарантії того, що доходи не будуть одночасно оподатковуватись у обох країнах, що позитивно вплине на подальший розвиток економічних відносин між країнами. Конвенція повністю відповідає модельної конвенції ОЕСР і встановлює такі ставки оподаткування:
• дивіденди - загальна ставка 15%; 5% - для дивідендів, які отримує компанія, що володіє не менше ніж 25% капіталу компанії, яка такі дивіденди виплачує;
• відсотки - загальна ставка 10%; 5% - для відсотків, сплачуваних у зв'язку з продажем в кредит промислового, комерційного або наукового обладнання; відсотків за банківською позикою;
• роялті - загальна ставка 10%; 5% - для роялті щодо авторських прав на наукові твори, патенту, торгової марки, секретної формули, процесу або інформації щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.
Одночасно, закінчення даної Конвенції попереджає ухилення від сплати податків резидентами двох країн, оскільки забезпечує розширений обмін інформацією між податковими органами України та Ірландії.
Нагадаємо, Конвенція про уникнення подвійного оподаткування з Ірландією була підписана 19.04.2015р.

КМУ затвердив Порядку попереднього узгодження цін у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення.
Кабмін постановою від 17.07.2015р. №504 затвердив новий Порядок попереднього узгодження цін у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, які мають односторонній, двосторонній і багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення. Він прийде на зміну старому Порядку, який був затверджений постановою від 17.10.2013р. №764.
Нагадаємо, що п. 39.6 Податкового кодексу України особливу процедуру узгодження між великими платниками податків та фіскальною службою, в результаті якої можна заздалегідь, ще до здійснення контрольованих операцій, узгодити умови їх відповідності принципу «витягнутої руки». Згодом, при дотриманні платником умов договору про узгодження цін, фіскальні органи не зможуть донараховувати податкові зобов'язання і застосовувати будь-які санкції по контрольованих операціях, що є предметом такого договору. Саме процедуру узгодження та укладення такого договору і регламентує Порядок узгодження цін.
У новому Порядку уточнено перелік документів, які додаються до заяви про проведення процедури узгодження, а також виписаний перелік прав робочої групи з узгодження цін. Зокрема, робоча група буде мати право проводити огляд приміщень, де здійснюється господарська діяльність платників. Разом з тим, на відміну від старого Порядку, в новому немає вичерпного переліку підстав для відмови органом ГФС в узгодженні цін. Крім того, новий Порядок містить підстави для дострокового розірвання договору про узгодження цін. Тобто загалом новий Порядок кілька більш жорсткий стосовно платника податків, і це насторожує.
 
Мінфін домовився з Республікою Кіпр про підвищення ставок оподаткування окремих видів пасивних доходів.
Відповідне рішення було досягнуто за результатами другого раунду переговорів заступника міністра фінансів Олени Макєєвої з представниками Уряду Кіпру.
Мета Мінфіну - збільшення надходжень до Державного бюджету України за рахунок розширення податкової бази, зокрема, шляхом детінізації економіки, боротьби з ухиленням від сплати податків, з одночасним зменшенням тиску на законослухняних платників податків.
В рамках цієї політики відомство домовилося з Урядом Кіпру про підписання нової Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ключові зміни в цій Конвенції полягають у підвищенні ставок оподаткування окремих видів пасивних доходів.
Зокрема:
• від оподаткування в Україні будуть звільнятися лише доходи, отримані резидентом Кіпру від відчуження акцій та інших корпоративних прав, більше 50% вартості яких прямо чи опосередковано пов'язано з нерухомим майном, розташованим на території України. Зараз єдиною вимогою для звільнення від оподаткування доходів від відчуження майна резидентів Кіпру є розташування цього майна на території України;
• обов'язковою умовою для застосування 5% податку при виплаті дивідендів, крім 20% -го володіння часткою компанії, є інвестування не менше 100 тис. Євро до статутного капіталу української компанії. Зараз для того, щоб мати право на 5% податку, можна відповідати тільки одному з цих умов;
• ставка податку при виплаті відсотків визначена на рівні 5% (зараз 2%).
У разі підписання тексту нової Конвенції та її ратифікації Парламентом України та Республіки Кіпр, нові умови оподаткування пасивних доходів набудуть чинності, як це передбачено ст. 27 чинної Конвенції, не раніше 1 січня 2019 року.
Про це повідомляється на сайті Мінфіну.

Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015р. №484-VIII. Документом, зокрема, змінено ставки судового збору.
Також Закон №484-VIII змінив перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.
Так, з 1 вересня судовий збір не сплачують, зокрема:
• позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
• позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах зі спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;
• військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
• учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їх прав;
• позивачі - у справах в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
• фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.