на печать
  • Відміна розпоряджень КМУ (від 01.07.2009р. №757-р і від 17.07.2009р. №838-р) щодо питань адміністрування податку на додану вартість

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
    РОЗПОРЯДЖЕННЯ

    від 9 вересня 2009 р. N 1120-р
    Київ

    Деякі питання адміністрування податку на додану вартість


    1. Визнати такими, що втратили чинність, пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. N 757 "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 52, ст. 1797) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. N 838 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 55, ст. 1919).

    2. У разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих податкових накладних, відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
    Нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах, з порушенням вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податку органами державної податкової служби.

    3. Органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".
    Платник податку має право оскаржити в установленому законодавством порядку рішення про анулювання реєстрації в Міжвідомчій експертній раді з вирішення спірних питань щодо застосування податкового законодавства та у суді.
    У разі оскарження платником податку рішення про анулювання реєстрації у зазначеній Міжвідомчій раді його дія зупиняється на строк, необхідний для розгляду відповідної скарги, але не більш як на 30 календарних днів, а в разі оскарження рішення в суді - до набрання рішенням суду законної сили.
     
    Прем'єр-міністр України

    Ю. ТИМОШЕНКО

     

    НАШІ КОМЕНТАРІ

     

    Розпорядженням Кабміну від 09.09.2009 р. № 1120-р (далі – Розпорядження) відмінено вимогу щодо обов’язкового декларування суми податкового кредиту покупця лише у періоді виникнення податкового зобов’язання продавця, а також скасовано двохмісячний ліміт для уточнення декларації шляхом включення до неї податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах.

     

    Одночасно, абзацом першим пункту 2 Розпорядження встановлено обов’язок платника самостійно в межах 1095 днів включити до декларації з ПДВ дані податкової накладної, отриманої із запізненням, та дані щодо цієї накладної з реєстру отриманих податкових накладних відповідно до пп.7.2.8 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон про ПДВ).

     

    В своєму роз’ясненні від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517 до Розпорядження ДПА України пішла далі і вимагає документального підтвердження затримки отримання податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах, як обов’язкову умову для наявності права на включення їх до податкового кредиту.

     

    Органи ДПС вважають, що таким підтвердженням, наприклад, може бути конверт, в якому поступила податкова накладна, на якому видна дата її отримання і назва відправника, або реєстрація податкової накладної в журналі вхідної кореспонденції (за матеріалами семінару, що проводився спеціалістами ДПА у Одеській області 23 січня 2009 року для платників податків).

     

    Але Законом про ПДВ, зокрема, пп.7.2.8 ст.7 передбачено лише ведення реєстру отриманих податкових накладних, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Обов’язку щодо наявності будь-яких інших документальних підтверджень отримання податкових накладних законодавством не встановлено.

     

    Виходячи зі змісту абзацу другого пункту 2 Розпорядження, можна припустити, що нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, не включеної до податкової декларації у періоді її отримання (тобто відмова скористатись своїм правом на податковий кредит у періоді отримання податкової накладної), буде розцінюватись органами ДПС як порушення вимог пп.7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ і стане приводом для проведення позапланової виїзної перевірки.

     

    Слід зазначити, що такої підстави для проведення позапланових виїзних перевірок стаття 111 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» не містить.

     

    У Розпорядженні дещо пом’якшено наслідки встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку на додану вартість - постачальником товарів (робіт, послуг) не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання. Так, пряму вказівку анулювати реєстрацію таких платників податку на додану вартість відмінено, натомість органам ДПС надано право вживати заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

     

    Зауважимо, що порядок оподаткування ПДВ може змінюватись лише шляхом внесення змін до Закону про ПДВ спеціальним законом (п.11.4 ст.11 Закону про ПДВ), а не розпорядженням Кабінету Міністрів України, тому до прийняття відповідних законодавчих змін передбачені Розпорядженням нововведення не є легітимними.